Объяснение:
Діоклетіан відділив і розширив цивільну та військову служби імперії і реорганізував провінційні дивізії імперії, створивши найбільший і найбільш бюрократичний уряд в історії імперії. Він створив нові адміністративні центри в Нікомедії, Медіоланумі, Антіохії і Трірі, ближче до кордонів імперії, ніж традиційна столиця в Римі.
Ґрунтуючись на тенденціях третього століття у прагненні до абсолютизму, він назвав себе самодержцем, піднявшись над масами імперії з нав'язливими формами придворних церемоній і архітектури. Бюрократичне і військове зростання, постійні кампанії і будівельні проекти збільшили витрати держави і зажадали всеосяжної податкової реформи. З 297 р., імперське оподаткування було стандартизовано, стало більш справедливим і стягувалося у швидшому темпі.
Не всі плани Діоклетіана були успішними: указ про максимальні ціни(301), його спроби «приборкати» інфляцію через контроль над цінами була контрпродуктивною і швидко стали ігноруватися. Незважаючи на те, що Діоклетіанівська система управління була ефективною, коли він правив, тетрархічна система розсипалася невдовзі після його зречення через конкуренцію династичних вимог Максенція і Костянтина, дітей Максиміана та Констація відповідно. Переслідування Діоклетіана(303-11), останнє, наймасштабніше і найкровопролитніше офіційне переслідування християнства, яке, тим не менш, не знищило християнську імперську спільноту. Навпаки, після 324 р. стало привілейованою релігією імперії під її першим християнським імператором Костянтином Великим.
Берли́нская стратегическая наступательная операция — одна из последних стратегических операций советских войск на Европейском театре военных действий, в ходе которой Красная армия заняла Берлин, что привело к безоговорочной капитуляции Германии. Операция продолжалась 17 дней — с 16 апреля по 2 мая 1945 года, в течение которых советские войска продвинулись на запад на расстояние от 100 до 220 км. Ширина фронта боевых действий — 300 км. В рамках операции проведены: Штеттинско-Ростокская, Зееловско-Берлинская, Котбус-Потсдамская, Шпремберг-Торгауская и Бранденбургско-Ратеновская фронтовые наступательные операции, а также непосредственно штурм Берлина.
Объяснение:
Вторая половина XVI века в истории Франции стала периодом религиозных войн между протестантами-гугенотами и сторонниками короля – католиками. Датой их окончания стал 1598 год, когда состоялось принятие Нантского эдикта Генрихом IV.
Нантский эдикт, можно считать документом исключительной политической мудрости - потому что таким образом Генрих IV стремился вернуть протестантов к католической церкви. Религиозное сосуществование в этом случае было компромиссом, или, по словам самого Генриха IV, единственным дать всем нашим подданным возможность молиться и поклоняться Богу.
Объяснение: