У Декларації незалежності США можна виділити 3 змістові частини.
1) У першій частині стверджується, що всі люди є рівними і з народження володіють невід'ємними правами, основними з яких є життя, свобода та прагнення щастя. Саме для забезпечення цих прав люди запроваджують уряд. Оскільки ж народ є джерелом влади, то він може і зобов'язаний замінити або навіть знищити поганий уряд.
2) В другій частині Декларації перелічуються вже конкретні дії англійського короля, якими він порушує права мешканців північноамериканських колоній.
3) В 3 частині з 2х посилань робиться умовивід щодо незалежності від англійської корони. Хоча в Декларації містилися слова "Сполучені Штати Америки", вона не означала створення єдиної федеративної держави, а лише зафіксувала початковий етап становлення суверенної держави.
Объяснение:
2. Надмірні податки для жителів Тринадцяти колоній парламентом королівства Великої Британії
Відсутність представництва в парламенті:
3. Декларація Незалежності говорить: "Усі люди створені рівними, усі вони обдаровані своїм творцем деякими невід'ємними правами, до числа яких відносяться право на життя, волю, прагнення на щастя. Для того, щоб гарантувати людям ці права, створюється уряд... Усякий раз, коли форма правління починає суперечити цим цілям, право народу - змінити її, або зовсім знищити і заснувати новий уряд".
Багато положень декларації незалежності не утратили свого значення і зараз. Вони усе ще актуальні, тому що очікують свого рішення. Саме в цьому змісті можна говорити про Декларацію як про "хартію американської демократії".
В 1620-1621 годах Богдан Хмельницкий участвует в польско-турецкой войне, во время которой гибнет его отец, а он сам попадает в плен. После двух лет плена Хмельницкому удается сбежать (по другим данным, был выкуплен родственниками). После возвращения в Суботов он записывается в реестровое казачество.
Затем в биографии Хмельницкого начинается череда походов с запорожцами на турецкие города. Во время восстания казаков 1630-1638 годов имя Хмельницкого упоминается только один раз при подписании договора о капитуляции, который был написан рукой Хмельницкого (он был генеральным писарем у восставших казаков) и подписан им и казацким старшиной.
1635 году за храбрость был награжден золотой саблей от польского короля Владислава IV. В 1644-1646 годах участвовал в войне Франции с Испанией, командуя более чем двухтысячным отрядом казаков.
Воспользовавшись отсутствием Хмельницкого, польский подстароста Чаплинский, напал на его хутор и разграбил его. Бесплодные попытки искать возмездия на суде привели к тому что Хмельницкий поднял казаков на бунт, которые провозгласили его гетманом.
С 1648 года Хмельницкий с четырехтысячным войском выступил против поляков. Его победы над поляками вызвали всеобщее восстание черкассов и населения Малориссии против поляков.
17 сентября 1651 года заключен был так называемый белоцерковский договор, очень невыгодный для казаков. После этого договора началось массовое переселение народа в пределы Русского государства. Вскоре договор был нарушен поляками.
8 января 1654 года в Переяславле была собрана рада, на которой после речи Хмельницкого, указывавшего на необходимость выбрать кого-нибудь из четырёх государей: султана турецкого, хана крымского, короля польского или царя русского и отдаться в его подданство. Народ поддержал идею отдаться в подданство русскому царю.