Объяснение:
Галицко-Волынская земля — юго-западная окраина Руси, расположившаяся у предгорий Карпат. Плодородные почвы, лесостепные зоны, отсутствие крупных рек, горные массивы (Карпаты). Теплое лето и мягкая зима. Пашенное земледелие. Успешное развитие охотничьих и рыболовецких промыслов, ремесла. Добыча соли (богатые соляные месторождения). Через Юго-Западную Русь проходили оживленные торговые пути — к Дунаю, в центр и на юг Европы, в Византию. Это росту городов. Относительная отдаленность от кочевников привлекала сюда население юго-восточных земель.
Владимиро-Суздальское княжество – северо-восток Руси. Лесистая местность, богатая зверем, грибами и ягодами, много плодородной земли в ополье, сеть рек, богатых рыбой и отсутствие опасности набегов степняков – природные условия, благоприятные для создания богатого княжества. Нахождение на пересечении торговых путей (по рекам Оке и Волге) — удачное географическое положение.
И Галицко-Волынское княжество, и Владимиро-Суздальское княжество имели благоприятные природные условия, географическое положение, обеспечившие рост благосостояния, развитие земледелия и ремесленничества, торговли и были достаточно безопасны от половецких набегов.
Объяснение:
Оцінка III Універсалу
М. Грушевський: «Це була грандіозна програма».
В. Винниченко: «III Універсал уже не зробив такого великого враження на населення, як перший, хоча здобутки, зазначені в ньому, були без порівняння більші. Це через те, що III Універсал явився не результатом безпосередньої бо-
ротьби, великого напруження сил, що дає при успіху вибух радості». Чому, за словами В. Винниченко, III Універсал не мав такого схвалення в суспільстві, як І Універсал ?
«В ІУніверсалі проголошувалася національна ідея, яка об'єднувала всіх українців, а в 111 Універсалі накреслювалися конкретні соціально-економічні заходи, що роз'єднували суспільство, бо різні верстви населення ставились до них по-різному, в першу чергу до вирішення земельного питання». Т. Гупало (американський історик): «Проголошення IIIУніверсалу — акт великої історичної ваги: уперше за 250 років український народ рішуче задекларував свою волю, свій потяг до свободи, своє право розпоряджатися всіма . справами .власної держави >>.
1. В1 Універсалі звучала ідея здобуття автономії для України, в III Універсалі вже шилося про федеративний зв'язок ново-проголошеної УНР із Російською республікою.
2. / Універсал стосувався переліку вимог Центральної Ради до Тимчасового уряду, які були ним відкинуті, та мав декларативний характер (намір скликати Установчі,збори, переобрати місцеві адміністрації, ввести податок на рідну справу тощо). В 111 Універсалі накреслювались конкретні політичні та соціально-економічні завдання.
Проголошення УНР
7 листопада 1917 р. УIII Універсалі було проголошено Українську Народну Республіку в складі федерації вільних і рівних народів. УНР створювалася як демократична правова держава. Планувалося збереження федеративного зв'язку з демократичною Росією і створення рівноправної федерації. Проголошення Української Народної Республіки стало своєрідною реакцією на жовтневе більшовицьке повстання в Петрограді.
І54
Залишення ідеї федеративного зв'язку з Росією, де влада перейшла до більшовиків, було помилкою, бо більшовики все робили для того, щоб задушити Українську революцію.
Усупереч положенням IIIУніверсалу Центральна Рада поступово відмовилася від негайного вирішення аграрного питання.
1. 10(23) листопада 1917 р. на нараді представників
поміщицьких організацій, київських цукрозаводчиків і
банкірів В. Винниченко заспокоїв поміщиків, заявивши,
що питання про землю буде вирішено українськими
Установчими зборами.
2. Центральна Рада опублікувала роз'яснення Універсалу з
аграрного питання, яке заборонило «свавільне захоплення
земель та іншої власності».
Тих, хто наважувався на такі захоплення, рекомендувалося притягати до кримінальної відповідальності, використовуючи при цьому військову силу.
3. Було оголошено, що у землевласників, які мають менше 40 десятин, землі взагалі не відбиратимуть.
4. Не підлягали розподілу землі під виноградниками, хмелем та господарства з високою агрокультурою виробництва.
* # *
Це були наміри Центральної Ради зберегти продуктивність сільського господарства, бо дрібні господарства мають низьку економічну ефективність і працюють лише на себе. Тільки високопродуктивні фермерські господарства могли вивести Україну з розрухи.
Утім ці наміри суперечили великій кількості малоземельних і безземельних селян, котрі прагнули до зрівняльного поділу, а тому виступали проти 40-десятинної норми і заявляли, що вони перестануть підтримувати українську владу, якщо не поділять землю порівну. Тому учасник цих подій історик В. Липинський і вказав, що поняття «Україна» підмінювалося питанням «десятина землі».
* * *
Наприкінці листопада 1917 р. в Україні відбулися вибори до всеукраїнських Установчих зборів.
Депутатів обирали на основі загального, рівного і таємного голосування. Українські партії (УПСР та УСДРП) отримали 75% голосів, а більшовики здобули лише 10%.
Маніфест до українського народу
з ультимативними вимогами до Центральної Ради
(3-4 (16-17)грудня 1917 р.) (підписали В. Ленін і Л. Троцький)
Непослідовна та нерішуча внутрішня й зовнішня політика Центральної Ради підштовхнула більшовиків до спроб захопити владу в Україні,
Раднарком Росії надіслав до Києва Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради