Реформи Гракхів — суспільний рух у Римській республіці у 30-20-х рр. 2 ст. до н.е., що його очолили брати Гракхи, що прагнули шляхом демократичних реформ, направлених на перерозподіл державного земельного фонду добитися відродження вільного римського селянства.
Народні трибуни - брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були представниками рабовласницької демократії, керівниками аграрного руху в Стародавньому Римі, об'єктивно спрямованого на зміцнення рабовласницької Римської держави.
Тіберій запропонував проект аграрної реформи, за яким володіння державною землею обмежувалось (500-1000 югерів), решта землі конфіскувалася і розподілялась по 30 югерів серед безземельних громадян. Але однієї землі було за мало. Селянам потрібна була худоба, інвентар, насіння, гроші, але вони знаходились у розпорядженні сенату. Між тим сенат, який виражав інтереси нобілів і складався з них, чинив впертий опір реформі.
Проект мав відродити стан вільного селянства, що повинно було піднести боєздатність римської армії та разом з тим запобігти повстанням рабів. Проект було ухвалено народними зборами, але він зустрів опір з боку Сенату. Під час чергових виборів народних трибунів сенатори вбили Тіберія і близько 300 його прихильників.
Справу Тіберія продовжив його брат Гай. Він дбав про спорудження шляхів, полегшив військову службу для селян, організував продаж дешевого хліба міській бідноті, добився видання закону про створення нових колоній в Італії і Африці (на території Карфагену), поставив питання про надання союзникам (італікам) прав римського громадянства. Останні два заходи Гая Сенат використав для боротьби з ним. Проте під час виборів народних трибунів Гая не було обрано. Внаслідок провокації сенаторів, які не погоджувалися з його заходами, Гая і його прихильників вбили.
Незважаючи на трагічну загибель братів-реформаторів, їхню діяльність слід вважати одним із досягнень римської демократії.
Так, майже 80 тис. громадян одержали земельні ділянки. Проте успіх аграрних законів був частковим. Гракхи не усунули причин, які призводили до знеземелення селянства нових земельних власників був незначний, відновити попередню селянську армію було вже неможливо.
Задайте вопрос из школьного предмета 5-9 ИСТОРИЯ 11+6 б Сходства и различия в объединении Франции и Англии. ПОПРОСИ БОЛЬШЕ ОБЪЯСНЕНИЙ СЛЕДИТЬ ОТМЕТИТЬ НАРУШЕНИЕ! ImNotOkaaay 26.11.2013 ОТВЕТЫ И ОБЪЯСНЕНИЯ середнячок Я думаю так :Уже в XIII-XIV веках существенным образом меняется экономический облик западноевропейских государств. На месте прежних деревень выросли города. Вместе с ними упрочиваются торговые связи между областями всей страны. Интересы королей и городов во многом совпадали. Короли хотели единства страны. Города еще больше нуждались в нем: оно обеспечивало безопасность дорог, широкие рыночные связи, единую и полноценную монету. Короли добивались ограничения власти вассалов. Того же хотели и города. На этой основе возникает неписаный, но вполне реальный договор: города дают королям деньги и солдат, короли обеспечивают городам защиту от феодальных притеснений. А вот почему в Англии централизованное государство возникло раньше... Наверное, сказалось географическое положение - островное: Англия была надежно защищена в то время от вражеских нападений. А такой покой дорогого стоит! Да и феодалы здесь поубивали друг друга в войне Алой и Белой розы, некому стало королям перечить... (но это больше шутка). А вот если Францию взять, то ее же просто изувечили в ходе Столетней войны - и англичане, и свои... Раны пришлось долго залечивать!
По разделу с братом Карломаномотцовского наследства получил большую часть Нейстрии, Бургундию,Прованс и довольно гипотетический контроль над Аквитанией.
Едва Карл Мартелл был погребён ваббатстве Сен-Дени, как начались смуты и войны. Кровный брат королей Грифон, находившийся под влиянием своей матери Свангильды, овладел Ланом и потребовал себе равной доли с братьями. Карломан и Пипин пошли на него войной, отняли то немногое, что он получил по воле отца, и заключили Грифона в Арденнский замок.
Вслед за тем братья должны были вести тяжёлую войну против отпавших от них аквитанцев,баварцев и алеманнов. В 742 годуони выступили в поход против аквитанского герцога Гунольда, опустошили страну к югу от Луары, разрушили Лош, но тщетно пытались завладеть Буржем. Оттуда они пошли в Алеманнию и дошли до берегов Дуная, повсюду требуя дани и заложников. Так как враги обвиняли сыновей Мартелла в том, что они отняли власть у законной династии, Пипин и Карломан в 742 годувозвели на престол одного изМеровингов, Хильдерика III, не дав ему, впрочем, никакой реальной власти.
Реформи Гракхів — суспільний рух у Римській республіці у 30-20-х рр. 2 ст. до н.е., що його очолили брати Гракхи, що прагнули шляхом демократичних реформ, направлених на перерозподіл державного земельного фонду добитися відродження вільного римського селянства.
Народні трибуни - брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були представниками рабовласницької демократії, керівниками аграрного руху в Стародавньому Римі, об'єктивно спрямованого на зміцнення рабовласницької Римської держави.
Тіберій запропонував проект аграрної реформи, за яким володіння державною землею обмежувалось (500-1000 югерів), решта землі конфіскувалася і розподілялась по 30 югерів серед безземельних громадян. Але однієї землі було за мало. Селянам потрібна була худоба, інвентар, насіння, гроші, але вони знаходились у розпорядженні сенату. Між тим сенат, який виражав інтереси нобілів і складався з них, чинив впертий опір реформі.
Проект мав відродити стан вільного селянства, що повинно було піднести боєздатність римської армії та разом з тим запобігти повстанням рабів. Проект було ухвалено народними зборами, але він зустрів опір з боку Сенату. Під час чергових виборів народних трибунів сенатори вбили Тіберія і близько 300 його прихильників.
Справу Тіберія продовжив його брат Гай. Він дбав про спорудження шляхів, полегшив військову службу для селян, організував продаж дешевого хліба міській бідноті, добився видання закону про створення нових колоній в Італії і Африці (на території Карфагену), поставив питання про надання союзникам (італікам) прав римського громадянства. Останні два заходи Гая Сенат використав для боротьби з ним. Проте під час виборів народних трибунів Гая не було обрано. Внаслідок провокації сенаторів, які не погоджувалися з його заходами, Гая і його прихильників вбили.
Незважаючи на трагічну загибель братів-реформаторів, їхню діяльність слід вважати одним із досягнень римської демократії.
Так, майже 80 тис. громадян одержали земельні ділянки. Проте успіх аграрних законів був частковим. Гракхи не усунули причин, які призводили до знеземелення селянства нових земельних власників був незначний, відновити попередню селянську армію було вже неможливо.
Объяснение: