Євген Коновалець – полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.
Січовики створили Стрілецьку раду – представницький орган, що репрезентував потреби куреня та координував його внутрішній устрій (за революційними звичаями при військових відділах формувалися представницькі комітети).
На раді було скасовано комітети та правило вибірності командирів (відновлюючи козацтво як військову формацію, характерним для того часу було й повернення козацьких архаїзмів, зокрема виборності старшин). Стрілецька рада перетворилася на дорадчий старшинський орган при командирові.
І що найважливіше – було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Річ у тім, що ідея соціалізму про класову боротьбу дискутувала із питанням національної цілісності. Січовики вирішили це питання раз і назавжди, віддаючи перевагу національним інтересам
Объяснение:
Якщо думати логiчно то покровительство та захист який надавався як то Вiд союзу с якимимось країнами або просто об'єднання однієї держави з другою та також це могли бути така схема...
К прикладу: У короля Георцога ХІІІ який хоче на тебе напасти з Росією який потім поділить твою країну навпіл, мається донька. А в тебе є син де ти дійдеш до тієї думки що як я віддам сина заміж доньці Георцога ХІІІ то це значить я так можу заключить з ним союз та напасти разом з герцогом на Росію яка не буде очікувати на такий обсяг таких справ.