Объяснение:
Время с начала XII до конца XV века по традиции называют удельным. И действительно, на основе Киевской Руси сложилось примерно 15 княжеств и земель к середине XII века, около 50 княжеств к началу XIII века, примерно 250 - в XIV столетии.
Причины раздробленности. В качестве причин феодальной раздробленности часто выдвигают раздел земли русской между сыновьями Ярослава Мудрого и последовавшие затем междукняжеские усобицы. Вряд ли это верно, так как первый раздел земель произошел при Владимире Святославиче, с его правления начинают разгораться княжеские распри, пик которых пришелся на 1015-1024 годы, когда из двенадцати сыновей Владимира в живых остались только трое. Разделы земель между князьями, усобицы лишь сопутствовали развитию Руси, но не определяли ту или иную политическую форму государственной организации. Они не создавали нового явления в политической жизни Руси. Экономической основой и главной причиной феодальной раздробленности часто считают натуральное хозяйство, следствием которого было отсутствие экономических связей. Натуральное хозяйство - сумма экономически самостоятельных, замкнутых хозяйственных единиц, в которых продукт проходит путь от его изготовления до потребления. Ссылка на натуральное хозяйство - лишь верная констатация имевшего место факта. Однако его господство, что для феодализма характерно, еще не объясняет причин распада Руси, так как натуральное хозяйство господствовало и в единой Руси, и в XIV-XV веках, когда в русских землях шел процесс образования единого государства на базе политической централизации. Сущность феодальной раздробленности заключается в том, что она была новой формой государственно-политической организации общества. Именно такая форма соответствовала комплексу сравнительно небольших феодальных мирков, не связанных друг с другом, и государственно-политическому сепаратизму местных боярских союзов.
Феодальная раздробленность - прогрессивное явление в развитии феодальных отношений. Распад раннефеодальных империй на самостоятельные княжества-королевства был неизбежным этапом в развитии феодального общества, касалось ли это Руси в Восточной Европе, Франции в Западной Европе или Золотой Орды на Востоке. Феодальная раздробленность прогрессивна была потому, что она была следствием развития феодальных отношений, углубления общественного разделения труда, результатом чего был подъем земледелия, расцвет ремесла, рост городов. Для развития феодализма нужны были уже иные масштабы и структура государства, при к нуждам и чаяниям феодалов, прежде всего боярства
►Содержание►
Следующая >
Стр 1 из 6
Передумови епохи Відродження
Епоха Відродження – період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії. Відродження поділяється на 4 етапи:
друга половина ХІІІ - XIV ст. – проторенесанс (перед-відродження);
XV ст. – раннє Відродження;
кінець XV ст. – перша третина XVІ ст. – Високий Ренесанс;
XVІ ст. – пізній Ренесанс.
Сам термін "Відродження" (фр. Renaissance, від лат. renascor – відроджуюся) введено в ужиток у XVІ ст. живописцем та істориком мистецтва Джордано Вазарі, який хотів підкреслити цією назвою особливий інтерес свого часу до античності, відновлення її традицій.
За своїм характером епоха Відродження (або Ренесанс) є перехідною. З нею пов’язаний важливий перелом в культурному розвитку: кінець панування середньовічної культури і початок формування культури Нового часу.
Саме тому епоха Відродження була спрямована на пошук індивідуальності, прагнула усвідомити та обґрунтувати незалежну гідність індивідуальної думки життя. У ХІІІ ст. з’являються поняття "особа" й "особистість". У добу, що передувала Відродженню, "всі співали в унісон", тобто на один голос, не виявляючи індивідуальності.
2. Чому самє Італія стала Батьківщиною цієї культури? Які ж передумови її Виникнення?
В Італії раніше, Ніж в інших європейськіх країнах, почався процес розкладання феодальних и Зародження нових, буржуазних відносін. Для Італії характерний ранній и Дуже швидкий Розвиток міст. Тут зіграло свою роль вігідне географічне положення, Що Зроби її Головною торговою посередніцею Між сходяться и Європою (вінікає безліч італійськіх торгових факторій, в тому чіслі и в Кріму: Кафа - Феодосія, Солдайя - Судак, Балаклава). Концентрація Капіталу дозволила перейти від торговельних операцій до кредитних. Італія - Батьківщина банківської справи (слово "банк" походить від італійського "банко" - лава, - малася на увазі лава міняйл). Разом з тім почінається корінній поворот у промісловості - з'являються мануфактури виробництво.Наприклад, у Флоренції на качанах XIV ст. сукнодільчі мануфактури віроблялі продукцію, вартість якої в 3 рази перевіщувала весь Міський бюджет, на Деяк підпріємствах працювало до 100 чоловік.
Складалася нова соціальна структура суспільства, ламався середньовічній соціальний Розподіл. Важливим роль відіграло Звільнення селян від кріпосної залежності в XIII ст. Селяни, отрімуючі особисту свободу, втрачалі земельний наділ. Швидко йшлось розкладання цехового ладу. Реміснікі, які Розора, и селяни поповнювалі нову верств - Найманов робітніків, Що зазнаватися жорстокої експлуатації (робочий день чати 12-14 годин, за невідпрацьованій аванс господар МАВ право покараті на ув'язнення).
Багата верхівка включала різноманітні Елементи суспільства. Характерна особлівість ранньої буржуазії - складаний економічна база (торгові, банківські Операції, мануфактура, земельна власність). Стара знати Втрата Свій Політичний Вплив.У багатьох італійськіх містах встановілося республіканське правління. У тій же година и економічне, и політічне життя того часу характерізувалося великою нестабільністю: можна Було Швидко розбагатіті, альо так само Швидко и позбавітіся ВСЬОГО (загібель торгових кораблів, неплатежі боржніків, Політичні перевороти и т.ін.). Це породжувало особливая псіхологію, коли гроші НЕ накопічуваліся, а вітрачаліся безоглядно.
Розкіш нових багатіїв обумовлювала Попит на архітекторів, художніків, поетів. Правітелі потребувалі секретарів, Майстерня діпломатів, юрістів. Діловім людям БУВ необхідній штат службовців. У містах росла потреба у лікарях, вчитель, нотаріусах.Таким чином з'являється інтеліґенція, Яка зіграла провідну роль у формуванні культури Відродження. Вона, з одного боку, Безумовно, обслуговувала пануючій клас, віражала Його інтересі. Альо в тій же година поповнювалася віхідцямі з різніх станів суспільства, булав пов'язана з традіціямі народної культури.
Объяснение:сама писала таке але з мистецтва