Занепад Галицько-Волинського князівства призвів до епохальних змін. У XIV ст. історичні події розвивалися не на користь України. Саме в період її політико-економічного та культурного занепаду почали підноситися сусіди -Литва, Польща та Московія. Вони дуже стрімко розросталися, і їх, цілком природно, приваблював вакуум влади, що виник на півдні.
У 1340 р. помер останній князь Галицько-Волинської держави Юрій II. Після його смерті західноукраїнські землі теж опинилися без свого провідника, ставши легкою поживою для ворога. Польський король Казимир III, скориставшись цим, захопив м. Львів, пограбував його, заволодів клейнодами, в тому числі короною Данила Галицького.
На початку XIV ст. Литва була сильною державою. її територія сягала далеко за межі етнічного регіону - басейнів Вісли, Німану й Двіни - за рахунок приєднання білоруських і частини руських земель.
Колишня київська Русь могла сплачувати щедру данину, мала розгалужені торговельні шляхи була спроможна надати Литві матеріальні ресурси і поповнення до війська. Не останню роль відігравав і династичний чинник - правляча литовська династія мала численних нащадків, що потребували власних уділів.
Иной вариант решения проблемы предложен р. Моше-Хпимом Луцато
Он совершенно не пытается спорить с тем, что в мире существует зло. Наоборот и добро и зло - создания Всевышнего. Зачем нужно зло? Рассуждение здесь выглядит так:
Творец при Сотворении мира хотел создать одно из творений таковым образом, чтобы оно могло принимать благо (добро) по заслугам своим. Для того, чтобы приобрести заслуги, это творение должно иметь возможность ВЫБОРА. Поэтому Он создал человека, наделив его двумя началами: склонностью к добру и склонностью ко злу. Выбирая между ними, человек приобретает заслугу (из писем, 23)
С другой стороны грядущая победа добра над злом продемонстрирует всему миру полную и единоличную власть Создателя над миром:
Всевышний хотел даровать добро таким образом, чтобы человеку было не стыдно его принимать и хотел Он проявить Свою единоличную властьВначале Он дает злу возможность существования в мире, с тем, чтобы потом исправить все зло, произошедшее в мире. И тогда Его единоличная власть проявится в мире. (138 врат мудрости 3-4).
Тем самым мы видим, что Творец создал в мире добро и зло. С одной стороны для того, чтобы дать человеку возможность выбирать. С другой стороны, по мнению Моше-Хаима Луцато зло существует в мире лишь временно до тех пор, пока Творец не сочтет, что пришло время явить Свою власть, и тогда зло пропадет и станет ясно, что Творец один правит миром. Непременным элементом всего этого рассуждения является будущее исправление всего зла в мире и единый источник как добра, так и зла.
Занепад Галицько-Волинського князівства призвів до епохальних змін. У XIV ст. історичні події розвивалися не на користь України. Саме в період її політико-економічного та культурного занепаду почали підноситися сусіди -Литва, Польща та Московія. Вони дуже стрімко розросталися, і їх, цілком природно, приваблював вакуум влади, що виник на півдні.
У 1340 р. помер останній князь Галицько-Волинської держави Юрій II. Після його смерті західноукраїнські землі теж опинилися без свого провідника, ставши легкою поживою для ворога. Польський король Казимир III, скориставшись цим, захопив м. Львів, пограбував його, заволодів клейнодами, в тому числі короною Данила Галицького.
На початку XIV ст. Литва була сильною державою. її територія сягала далеко за межі етнічного регіону - басейнів Вісли, Німану й Двіни - за рахунок приєднання білоруських і частини руських земель.
Колишня київська Русь могла сплачувати щедру данину, мала розгалужені торговельні шляхи була спроможна надати Литві матеріальні ресурси і поповнення до війська. Не останню роль відігравав і династичний чинник - правляча литовська династія мала численних нащадків, що потребували власних уділів.