ОбъяснениВ IX в. на территории восточных славян складывается единое крупное Древнерусское государство с центром в г. Киеве.
Во второй половине IX в. под властью Киева объединились два крупнейших славянских государства – Киевское и Новгородское. Позднее киевскому князю подчинились все основные восточнославянские земли.
Киевское государство, образовавшись в IX в., просуществовало до середины XII в. В этот период времени русские торговые корабли плавали по Черному и Каспийскому морям. Новгород стал крупнейшим торговым центром Европы.
По рассказу летописи, Князь Олег в 882 г. объединил Киев и Новгород, перенеся столицу в Киев.
С учетом того, что во главе Древнерусского государства стоял великий князь, то его функции заключались не только в организации вооруженных сил, командовании ими, но и в сборе дани и налаживании внешней торговли.
Развивалась и внутренняя торговля. Начинают появляться первые элементы таможенного дела – торговые пошлины, распространенным видом которых было мыто. Слово «мыт» (мыто) означало место, где останавливались возы и суда, впоследствии оно получило значение пошлины, собираемой с груженного товарами сухопутного и водного транспорта.
В IX в. во времена существования торгового пути «из варяг в греки» русские при сбыте своих товаров в городах, расположенных по берегам Средиземного моря, платили десятину – торговую пошлину – византийскому императору в размере десятой части проданного товара. Однако, совершив свой знаменитый поход на Царьград в 907 г., киевский князь Олег на правах сильного вынудил византийских императоров Льва и Александра предоставить русским выгодные условия пребывания и торговли, в том числе и право свободно торговать в Константинополе, не платя за это никакой пошлины. И, как записано в Лаврентьевской летописи «И да творят куплю яко ж им надобе не платячи мыта ни в чем же».е:
Зоря Галицкая, Зоря Галицка) — перша газета українською народною мовою.
«Руса́лка Дністрова́я» — перший західноукраїнський альманах народною мовою, виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) у 1837 році силами членів гуртка «Руська трійця» Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем.
Народо́вці, або українофі́ли, — суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, західноукраїнських українофілів, що виникла в 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті.
Москвофільство — русофільська течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1850—1930-х роках.
НАРОДНИКИ — діячі опозиційного сусп. руху патріотичної інтелігенції, студентства та учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об'єднувалися загальнодемократ. спрямованістю свого світогляду, тією чи ін.
2 рівень
1)Один з епізодів революції 1905 року в Російській імперії, що мав місце в Горлівці, Бахмутського повіту Катеринославської губернії
2)«Руська трійця» — галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820 - х років розпочало на західних українських землях національно-культурне відродження(1833—1837 роки)
3 рівень
1)Реформи Марії-Терезії та Йосифа II, здійснені на західноукраїнських землях в цілому позитивно вплинули на розвиток краю, спричинили поширення серед русинів прихильного ставлення до Габсбургів, завдяки чому їх стали називати вірними і вдячними імперії "тірольцями Сходу".
2)На поч. 1848 р. у деяких європейських країнах почалися буржуазно-демократичні революції. їх невід'ємною складовою стали визвольні рухи багатьох національно поневолених народів Східної і Центральної Європи. Звідси походить назва революції — "Весна народів". Не залишалась осторонь і Австрійська імперія. 13 березня з'явилися перші вуличні барикади у Відні, а через два дні було проголошено першу австрійську конституцію.
3)Причиною прийняття циркуляра є Польське повстання 1863-63рр. Під його впливом Російський уряд розгорнув репресії проти українського руху. Валуєвський циркуляр (1863) — таємне розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва до територіальних цензурних комітетів, в якому наказувалося призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою. Згідно з указом заборонялась публікація релігійних, учбових і освітніх книг, однак дозволялась публікація художньої літератури.Мотивом до видання циркуляру став страх царської влади, що публікації книг українською мовою стимулюють зростання сепаратистських, пропольських та антицарських настроїв
4 рівень
Іва́н Микола́йович Вагиле́вич (*2 вересня 1811 —†10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч.
Український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Псевдоніми — Вагилевич Далибор, Волк Заклика.
они были слишком слабы
Объяснение:
так прочитал