Тридцятилітня війна, або Тридцятирічна війна (нім. Dreißigjährige Krieg) — перша загальноєвропейська війна у 1618—1648 роках між союзом католицьких і коаліцією протестантських держав. До союзу входили Священна Римська імперія та Іспанія, очолювані імператорською династією Габсбургів, а також німецькі князівства Католицької Ліги (переважно західні та південні: Баварія, Кельн), італійські міста-держави, Португалія. В антигабсбурзькій коаліції перебували протестантські німецькі князівства (переважно східні та північні: Саксонія, Бранденбург-Пруссія, Пфальц, Брауншвейг-Люнебург), Нідерланди, Данія-Норвегія, Англія, Шотландія, Швеція, до яких 1635 року приєдналася католицька Франція. Католицький союз підтримували Римська курія та Річ Посполита, включно з українськими козаками[1][2][3]. Протестантській коаліції допомагали Османська імперія та Московське царство. Причинами війни стало католицько-протестантське релігійне протистояння (Протестантська унія 1608, Католицька ліга 1609), конфлікт між імператором та удільними німецькими князями, національно-визвольні рухи в землях Габсбургів (Чехія, Угорщина, Нідерланди), стара боротьба за домінування в Європі між Австрією (Габсбургами) та Францією (Бурбонами). Безпосереднім приводом війни стало чеське повстання.
Тридцятилітня війна
Австрійсько-французькі війни
Map Thirty Years War-ukr.svg
Предки славян – праславяне - принадлежали к индоевропейской семье народов, населявших обширные территории Европейского материка, протянувшиеся от Европы до Индии, в IV-III тысячелетиях до нашей эры.
Во второй половине I тысячелетия до нашей эры древние славяне заселили земли от Эльбы и Одера на Западе до Верхнего Приднепровья и Среднего Поднепровья на Востоке. В период совместного проживания славянские племена говорили на одном праславянском языке. Однако по мере расселения они стали всё больше отдаляться друг от друга, что особенно проявлялось в языке и культуре.