Криза республіки в І ст. до н.е. Багаторічні загарбницькі війни Риму відривали хліборобів від їхніх господарств. Повертаючись із походу, селяни-легіонери часто виявлялися обплутаними боргами і втрачали свої ділянки. На їхніх колишніх полях працювали раби нових хазяїв. У римському суспільстві назрівало невдоволення. Селяни вимагали перерозподілу землі.
У цей час римляни обрали народним трибуном Тиберія Ґракха зі знатного плебейського роду. У 133 р. до н.е. Тиберій запропонував прийняти земельний закон, за яким громадські землі, незаконно захоплені багатими землевласниками, поверталися бідним. Народ схвалив цей закон і призначив комісію для його впровадження. Нею керував Тиберій, а допомагав йому його молодший брат Гай і Гракх. Але противники Тиберія звинуватили його у спробі захоплення верховної влади і вбили.
Через дев'ять років після загибелі Тиберія молодший Ґракх був обраний народним трибуном. З надзвичайною енергією він продовжив справу брата. Тисячі селян отримали ділянки. Для найбідніших городян Гай домігся продажу за низькими цінами зерна з державних комор.
Багачі зненавиділи Гая. Щоб не допустити обрання молодшого Ґракха народним трибуном на третій термін, сенат усіляко ганьбив його починання.
Програвши у результаті цього вибори, Ґракх і його прихильники спробували захистити свої реформи зброєю. Сенат увів у Рим військові загони. Загинули 3 тис. прихильників Ґракха. Гая, на його прохання, вбив вірний раб.
Через декілька років було скасовано заборону на продаж земельних ділянок. Багачі знову почали скуповувати землю в бідняків. Зубожіння селян Італії продовжувалося.
Після загибелі братів Ґракхів загострилися відносини не тільки між багатими і бідними, але й між знатними і незнатними. Багатий римлянин, що не належав до аристократії, не міг розраховувати на високу посаду в державі.
Одним із таких незнатних, але шанолюбних людей був Гай Марій. Він багато років безуспішно намагався стати консулом. Нарешті римський народ, обурений невдачами полководців-патриціїв, віддав консульську владу 50-річному Марію, який почав здобувати перемогу за перемогою.
Объяснение:
1.
Сталинградская битва.1.Битва проходила в городе Сталина,военные действия происходили в доме Павлова,который переходил из рук в руки.2 Война в городе была с 1942-1943.3.Командующие фронтами:Паулюс и Чуйков(Красная армия)4.Тяжёлые бои на Мамаевом кургане.После этого сражения случился коренной перелом в ходе Великой отечественной войны и Второй мировой.5.Суммарные потери советской и немецкой сторон в Сталинградской битве превышают два миллиона человек
2.
Ку́рская би́тва (5 июля — 23 августа 1943 года; также известна как Битва на Курской дуге) — совокупность стратегических оборонительной (5—23 июля) и наступательных (12 июля — 23 августа) операций Красной армии в Великой Отечественной войне с целью сорвать крупное наступление сил вермахта и разгромить его стратегическую группировку. По своим масштабам, задействованным силам и средствам, напряжённости, результатам и военно-политическим последствиям является одним из ключевых сражений Второй мировой войны и Великой Отечественной войны. В историографии считается самым крупным (величайшим) танковым сражением в истории. В нём участвовали около 2 млн человек, 6 тысяч танков, 4 тысячи самолётов; сражение проложило «путь к великим советским наступательным действиям 1944-45 годов».
Сражение является важнейшей частью стратегического плана летне-осенней кампании 1943 года, согласно советской и российской историографии, включает в себя: Курскую стратегическую оборонительную операцию (5—23 июля), Орловскую (12 июля — 18 августа) и Белгородско-Харьковскую (3—23 августа) стратегические наступательные операции. Битва продолжалась 50 дней. Немецкая сторона наступательную часть сражения называла операция «Цитадель».