3.Заперечення державного характеру гетьманської влади
3.Заперечення державного характеру гетьманської влади4.Розміщення фортець на південних кордонах
3.Заперечення державного характеру гетьманської влади4.Розміщення фортець на південних кордонах5.не втручання воєвод в українські справи
3.Заперечення державного характеру гетьманської влади4.Розміщення фортець на південних кордонах5.не втручання воєвод в українські справи6.Зміцнення козацької влади
3.Заперечення державного характеру гетьманської влади4.Розміщення фортець на південних кордонах5.не втручання воєвод в українські справи6.Зміцнення козацької влади7.Забезпечення стабільності у Гетьманщини (водночас оминувши обмеження Коломойських статей)
3.Заперечення державного характеру гетьманської влади4.Розміщення фортець на південних кордонах5.не втручання воєвод в українські справи6.Зміцнення козацької влади7.Забезпечення стабільності у Гетьманщини (водночас оминувши обмеження Коломойських статей)8 Формував аристократичну республіку
3.Заперечення державного характеру гетьманської влади4.Розміщення фортець на південних кордонах5.не втручання воєвод в українські справи6.Зміцнення козацької влади7.Забезпечення стабільності у Гетьманщини (водночас оминувши обмеження Коломойських статей)8 Формував аристократичну республіку9.Підтримував науку і освіту
3.Заперечення державного характеру гетьманської влади4.Розміщення фортець на південних кордонах5.не втручання воєвод в українські справи6.Зміцнення козацької влади7.Забезпечення стабільності у Гетьманщини (водночас оминувши обмеження Коломойських статей)8 Формував аристократичну республіку9.Підтримував науку і освіту10.Придушив повстання під проводом Семена Палія.
3.Заперечення державного характеру гетьманської влади4.Розміщення фортець на південних кордонах5.не втручання воєвод в українські справи6.Зміцнення козацької влади7.Забезпечення стабільності у Гетьманщини (водночас оминувши обмеження Коломойських статей)8 Формував аристократичну республіку9.Підтримував науку і освіту10.Придушив повстання під проводом Семена Палія.Та інші
Жизнь монаха Киево-Печерской лавры 17-го века была интересной и насыщенной. С 17-го века при монастыре работала типография , среди братии встречались грамотные люди, толковые печатники церковных книг. А до того Киево-Печерская лавра являлась местом для сбора переписчиков книг, старорусских каллиграфов.
Жили здесь только мужчины, так как обитель мужская. Киев в 17-м веке, например, уже являлся крупным городом, в нем проживало уже 15 тысяч человек. Но в обители можно было вести уединенную жизнь, отдельную от мирской и городской.
Монах Лавры мог работать в огороде, скотнике или птичнике, на кухне обители или в трапезной, где часто принимали гостей и многочисленных паломников: в монастыре хранилось немало чудотворных икон. Например, знаменитая икона Успения. А мог трудиться и в библиотеке Лавры, в ризнице. Мог заведовать утварью для храмовых обрядов в ризнице, ценным архивом Лавры, который собирали с 16-го века: предыдущий сгорел во время пожара в обители (Лавра ведет начало от 11-го века). >Постриженный монах, то есть уже принявший обет отречения от мирской жизни, как и сейчас, отличался от послушника. Последний, пожив в монастыре какое-то время и отбыв послушание, мог свободно уйти в мир обратно.
Если бы монах Киево-Печерской Лавры родился еще раньше, во времена нашествия Батыя, ему пришлось бы, наверное, не раз покидать родной монастырь во время его разорений ордой. Увы, пришлось бы видеть и гибель товарищей при штурме укреплений обители. Монголы же тогда не воевали против христианской веры целенаправленно, они просто розоряли киевские земли.
С конца 17-го века Киево-Печерская Лавра, как любой другой крупный монастырь или город Европы, был укреплен с каменных стен. Теперь нападения татар или турок из-за тридевяти земель можно было не опасаться.
Сегодня монахи Лавры – люди современные. Они по-прежнему не женятся и не встречаются с девушками, но уже давно не живут отрезанно от мира. Лавру ежедневно посещают толпы туристов и туристок. В обители стоят компьютеры, учатся студенты трех учебных заведений: духовных семинарии и академии, училища культуры. Уединенный уголок отшельников превратился в заметное место стечения народа.