1. Внаслідок Першої Балканської війни та Лондонським мирним договором Османська імперія втратила всі європейські володіння, крім Стамбула і невеликої частини Східної Фракії (по лінії Мідія — Енез).
Європейські володіння Османської імперії були в основному розділені між Королівством Греція (частина Македонії та район Салонік), Королівством Сербія (частина Македонії та Косово) і Болгарське царство (Фракія з Егейським узбережжям і частина Македонії).
Під тиском європейських держав Королівство Чорногорія змушена зняти облогу Шкодера. За підтримки «великих держав» встановлена незалежність Албанії в тих межах, які вони для неї визначили. Королівство Сербія не досягла виходу до Адріатичного моря.
Внаслідок Другої Балканської війни
По закінченні Другої Балканської війни 10 серпня 1913 року в столиці Королівства Румунія — Бухаресті — було підписано бухарестський мирний договір. Османська імперія не брала участь у його підписанні. Болгарське царство, як сторона, що програла війну, втрачало майже всі захоплені в ході Першої Балканської війни території і понад того Південну Добруджу. Попри такі територіальні втрати, вихід до Егейського моря країна мала зберегти. Відповідно до договору:
З моменту ратифікації договору між колишніми противниками настає перемир'яВстановлюється новий румуно-болгарський кордон в Добруджі: він починається на заході у Туртукайської гори на Дунаї, потім проходить прямою лінією до Чорного моря на південь від Кранево. Для формування нового кордону створювалася спеціальна комісія, а всі нові територіальні розбіжності протиборчі країни мали вирішувати в третейському суді. Також Болгарське царство зобов'язувалось протягом двох років зруйнувати всі зміцнення біля нового кордонуНовий сербсько-болгарський кордон з півночі прямував старим, ще довоєнним кордоном. В Македонії кордон проходив по колишньому болгарсько-османському кордону, точніше по вододілу між Вардаром і Струмою. Верхня частина Струми при цьому залишалася у Королівстві Сербія. Далі на півдні новий сербсько-болгарський кордон примикав до нового греко-болгарського кордону. У разі територіальних суперечок, сторони мали звернутися до третейського суду. Для проведення нового кордону також скликалась спеціальна комісіяМіж Королівством Сербія і Болгарським царством мав бути укладений додатковий договір щодо кордонів в МакедоніїНовий греко-болгарський кордон мав починатися від нового сербсько-болгарського, а закінчуватися у гирла річки Мести на березі Егейського моря. Для формування нового кордону скликалась спеціальна комісія, як і у двох попередніх статтях договору сторони при територіальній суперечці повинні звертатися до третейського судуКвартири командування сторін мають бути негайно повідомлені про підписання миру, а в Болгарському царстві наступного дня — 11 серпня — має розпочатися демобілізаціюЕвакуація болгарських військ і підприємств з територій, переданих її противникам, має розпочатися у день підписання договору і має завершитися не пізніше 26 серпняПід час анексії втрачених Болгарським царством територій Королівство Сербія, Королівство Греція і Королівство Румунія мають повне право користуватися залізничним транспортом Болгарського царства без оплати витрат і проводити реквізицію за умови негайного відшкодування збитків. Всі хворі і поранені, які є підданими болгарського царя і перебувають на окупованих союзниками територіях, мусять перебувати під наглядом й забезпечуватися арміями країн-окупантівПовинен відбутися обмін полоненими. Після обміну уряди колишніх країн-суперниць повинні надати одне одному дані про витрати на утримання полоненихДоговір має бути ратифіковано впродовж 15 днів у Бухаресті.
У Константинопольському мирному договорі обумовлювався лише болгарсько-османський кордон між Османською імперією і Болгарським царством. Його підписали в Стамбулі лише Болгарське царство і Османська імперія 29 вересня того ж року. Відповідно до нього, Османська імперія назад отримувала частину Східної Фракії і місто Едірне.
2. Країни переможці Першої та Другої Балканської війни:
Першої Балканської війни:
Болгарське царство, Королівство Греція, Королівство Чорногорія , Королівство Сербія, також Албанія яка стала незалежною державою, але майже вся територія, що була оголошено албанською державою була окупована Королівством Греція чи Королівством Сербія, які неохоче вивели свої війська.
В18 веке, а точнее с эпохи царствования петра 1 в россии много, что изменилось, в первую очередь это связано с тем, что петр "прорубил окно в европу" и люди, а скорее знатная его часть увидела образ жизни европейцев и их склад и быт. в 17 веке, всего этого не было и научный, культурный и нравственные процессы стояли на месте, обусловленно это тем, что нашествие татары-мангол дало о себе знать и загубило культуру киевской руси на пике её зарождения, смутное время. правда не могу сказать о культурном наследии ивана грозного, но культурный и бытовой склад начал подъём при петре 1, а именно в 18 столетии
Третья избирательная реформа 1884-1885 гг. в последней четверти xix в. в принимается ряд законов, предусматривающих дальнейшую демократизацию избирательного права. в 1872 г. с целью избежания злоупотреблений во время выборов вводится тайное голосование; в 1883 г. принимается законопроект, предусматривающий наказание за подкупы избирателей во время выборов; в 1889 - закон, требовавший от избирательных агентов публичного отчета о потраченных средствах и ограничивавший расходы на проведение выборов. среди избирательных законов этого периода особое место занимают законодательные акты 1884 и 1885 годов, составившие третью избирательную реформу в . существенными нововведениями реформы явилось: снижение и упорядочивание имущественного избирательного ценза - установлено единое избирательное право для домовладельцев и квартиронанимателей всех графств и городов; введение избирательных округов с равным представительством от одинакового количества населения (один депутат от 50-54 тыс. жителей). проведение реформы значительно расширило избирательный корпус, четко определило территориальные единицы, избиравшие депутатов в палату общин, но при подведении итогов голосования сохранилась мажоритарная избирательная система относительного большинства, в соответствии с которой избранным считался кандидат, получивший относительное большинство голосов по округу по сравнению с другими кандидатами. сохранение имущественного и полового избирательных цензов, право на несколько избирательных голосов для владельцев недвижимой собственности в различных округах, сложный порядок регистрации избирателей, отсутствие вознаграждения за депутатский труд ставили в неравное положение беднейшие слои населения и его обеспеченную часть и явились серьезными недостатками новой избирательной системы . вместе с расширением избирательных прав происходит и некоторая демократизация политической жизни : профсоюзы рабочих добиваются легального существования; отменяется уголовное наказание за организацию забастовок; признаются свобода слова и свобода совести. характерной особенностью общественно-политической жизни конца xix - начала xx веков стало усиление рабочего движения и возникновение рабочих партий. в 1883 г. возникла социал-демократическая федерация, в 1884 г. - фабианское общество - организация социалистической направленности; в 1893 г. появилась независимая партия труда. на базе различных рабочих организаций в 1906г. была образована единая лейбористская партия великобритании, ставшая представлять интересы мелкой буржуазии и рабочей аристократии. традиционные партии либералов и консерваторов до конца xix в. сохраняют свои позиции. однако наблюдается постепенное стирание различий между ними. консервативная партия превращается в партию крупной финансовой буржуазии, а либеральная теряет свою социальную опору и вообще сходит с политической арены.
1. Внаслідок Першої Балканської війни та Лондонським мирним договором Османська імперія втратила всі європейські володіння, крім Стамбула і невеликої частини Східної Фракії (по лінії Мідія — Енез).
Європейські володіння Османської імперії були в основному розділені між Королівством Греція (частина Македонії та район Салонік), Королівством Сербія (частина Македонії та Косово) і Болгарське царство (Фракія з Егейським узбережжям і частина Македонії).
Під тиском європейських держав Королівство Чорногорія змушена зняти облогу Шкодера. За підтримки «великих держав» встановлена незалежність Албанії в тих межах, які вони для неї визначили. Королівство Сербія не досягла виходу до Адріатичного моря.
Внаслідок Другої Балканської війни
По закінченні Другої Балканської війни 10 серпня 1913 року в столиці Королівства Румунія — Бухаресті — було підписано бухарестський мирний договір. Османська імперія не брала участь у його підписанні. Болгарське царство, як сторона, що програла війну, втрачало майже всі захоплені в ході Першої Балканської війни території і понад того Південну Добруджу. Попри такі територіальні втрати, вихід до Егейського моря країна мала зберегти. Відповідно до договору:
З моменту ратифікації договору між колишніми противниками настає перемир'яВстановлюється новий румуно-болгарський кордон в Добруджі: він починається на заході у Туртукайської гори на Дунаї, потім проходить прямою лінією до Чорного моря на південь від Кранево. Для формування нового кордону створювалася спеціальна комісія, а всі нові територіальні розбіжності протиборчі країни мали вирішувати в третейському суді. Також Болгарське царство зобов'язувалось протягом двох років зруйнувати всі зміцнення біля нового кордонуНовий сербсько-болгарський кордон з півночі прямував старим, ще довоєнним кордоном. В Македонії кордон проходив по колишньому болгарсько-османському кордону, точніше по вододілу між Вардаром і Струмою. Верхня частина Струми при цьому залишалася у Королівстві Сербія. Далі на півдні новий сербсько-болгарський кордон примикав до нового греко-болгарського кордону. У разі територіальних суперечок, сторони мали звернутися до третейського суду. Для проведення нового кордону також скликалась спеціальна комісіяМіж Королівством Сербія і Болгарським царством мав бути укладений додатковий договір щодо кордонів в МакедоніїНовий греко-болгарський кордон мав починатися від нового сербсько-болгарського, а закінчуватися у гирла річки Мести на березі Егейського моря. Для формування нового кордону скликалась спеціальна комісія, як і у двох попередніх статтях договору сторони при територіальній суперечці повинні звертатися до третейського судуКвартири командування сторін мають бути негайно повідомлені про підписання миру, а в Болгарському царстві наступного дня — 11 серпня — має розпочатися демобілізаціюЕвакуація болгарських військ і підприємств з територій, переданих її противникам, має розпочатися у день підписання договору і має завершитися не пізніше 26 серпняПід час анексії втрачених Болгарським царством територій Королівство Сербія, Королівство Греція і Королівство Румунія мають повне право користуватися залізничним транспортом Болгарського царства без оплати витрат і проводити реквізицію за умови негайного відшкодування збитків. Всі хворі і поранені, які є підданими болгарського царя і перебувають на окупованих союзниками територіях, мусять перебувати під наглядом й забезпечуватися арміями країн-окупантівПовинен відбутися обмін полоненими. Після обміну уряди колишніх країн-суперниць повинні надати одне одному дані про витрати на утримання полоненихДоговір має бути ратифіковано впродовж 15 днів у Бухаресті.У Константинопольському мирному договорі обумовлювався лише болгарсько-османський кордон між Османською імперією і Болгарським царством. Його підписали в Стамбулі лише Болгарське царство і Османська імперія 29 вересня того ж року. Відповідно до нього, Османська імперія назад отримувала частину Східної Фракії і місто Едірне.
2. Країни переможці Першої та Другої Балканської війни:
Першої Балканської війни:
Болгарське царство, Королівство Греція, Королівство Чорногорія , Королівство Сербія, також Албанія яка стала незалежною державою, але майже вся територія, що була оголошено албанською державою була окупована Королівством Греція чи Королівством Сербія, які неохоче вивели свої війська.
Другої Балканської війни:
Королівство Сербія
Королівство Греція
Королівство Румунія
Османська імперія
Королівство Чорногорія