((( я невпевнений що це вірна відповідь))) Сьогодні існує декілька моделей розладів біполярного спектра. J. Klerman (1999) запропонував такий варіант класифікації:
I — класичний (Classic Pattern) — 40–50 % дисфорія. Питома вага дисфорії значно переважає над психотичними епізодами.
II — сонячний (Sunny) — рекурентна анергічна депресія з гіпоманією здебільшого наприкінці депресивного епізоду.
II ½ — темний (Dark) — здебільшого в жінок, переважно коморбідний із панічним розладом і соціальною фобією, підвищений ризик суїциду, часто помилково діагностують як межовий розлад особистості.
III — чутливий подвійний перемикач (Switch Sensitive Doubles) — гіпоманія як відповідь на терапію антидепресантами. Зазвичай дистимія, може бути «подвійна депресія».
III ½ — ажитована алкогольна хвороба — збудження і депресія тісно пов’язані зі зловживанням спиртними напоями (алкогольна залежність), інколи з абстиненцією. Доцільна комбінована терапія.
IV — виконавчий (Executive) — депресія поверх гіпертимного темпераменту (висока активність, комунікабельність, ініціативність, життєрадісність). У чоловіків із типом особистості «А» помилково діагностують нарцистичний розлад особистості.
V — межовий спадковий (Borderline Mimic) — висока рекурентність (> 5 епізодів), спадковість, змішані епізоди (гіпоманія перекриває депресію).
VI — пізній початок (Late Onset) — пацієнти з ранньою деменцією, нестабільним настроєм, сексуальною розгальмованістю, ажитацією й імпульсивною поведінкою. В анамнезі може бути БАР, спадковість і гіпоманія. Доцільна терапія вальпроатами або іншими тимостабілізаторами. Антидепресанти можуть погіршувати стан.
Професор О. О. Хаустова розповіла про морфологічні зміни при БАР, які відбуваються в найважливішому компоненті вентрального стріатума та частині стріато-таламічних кіл, що модулюються лімбічною системою, у хвостатому ядрі. Згідно з даними наукових досліджень, його розмір був значно меншим у пацієнтів із БАР — 18,5 %, а також із великим депресивним розладом (ВДР) — 12 % і шизоафективним розладом — 8,5 %. Натомість лише при біполярному розладові виявили когнітивну дисфункцію, пов’язану з 1 % прогресуванням зменшення розміру хвостатого ядра після двох років.
В результате сокрушительного поражения Япония на многие годы утратила лидирующие позиции в Азиатско-Тихоокеанском регионе. Японская армия была разоружена, сама Япония лишилась права иметь регулярную армию. На дальневосточных границах Советского Союза установилось долгожданное спокойствие.
На борту линкора "Миссури" был подписан Акт о капитуляции милитаристской Японии, Фото с места события из других источников. Автор фото: Приморский государственный объединённый музей имени В. К. Арсеньева
С капитуляцией Японии закончилась многолетняя интервенция этой страны в Китае. В августе 1945 года прекратило свое существование марионеточное государство Маньчжоу-Го. Китайский народ получил возможность самостоятельно решать свою судьбу и вскоре избрал социалистический путь развития. Также закончился 40-летний период жестокого колониального гнета Японии в Корее.
Победа на Дальнем Востоке стала достойным завершающим аккордом Второй мировой войны, а на политической карте мира возникли новые независимые государства: Китайская Народная Республика, Корейская Народно-Демократическая Республика, Республика Корея, Демократическая Республика Вьетнам и другие.
Подписание Акта о капитуляции милитаристской Японии, Фото с места события из других источников. Автор фото: Приморский государственный объединённый музей имени В. К. Арсеньева
Виктор Ларин, директор Института истории, археологии и этнографии народов Дальнего Востока ДВО РАН, считает, что результаты той войны неоднозначны, а за героическим подвигом народа стоят огромные жертвы:
— Очень многое в современной жизни связано со Второй мировой войной, войной именно на Тихом океане. Она оставила ряд проблем, которые на сегодняшний день не решены. Одна из них – Корейский полуостров. Так как южную часть Кореи освобождали американцы, а северную — Советский Союз, на 38-ой параллели появилось две Кореи. И вот последствия: очаги напряженности, взрывоопасные ситуации, постоянное американское военное присутствие. Еще один факт — отсутствие сегодня мирного договора между Россией и Японией. До сих пор остались нерешенными территориальные проблемы с Курильскими островами.
Сегодня объективно войны вроде бы никто не хочет. Конечно, Япония не будет воевать за Курильские острова, судьба Корейского полуострова – вообще непредсказуема, да и 20-летний вялотекущий конфликт между Китаем и Японией в ближайшее время не должен перерасти во что-то большее. Несмотря ни на что, серьезных предпосылок для того, чтобы эти конфликты переросли в военный, сегодня нет. И все же нужно почаще вспоминать, что любая война — это огромные жертвы. Неправильно говорить о войне только как о героической кампании. Для страны, для людей любая война — это страшное бедствие.