Отличие Австро-Венгрии и Италии заключалось в том, что в плане экономического развития они отставали от других великих держав. Причиной этому послужила раздробленность Италии и многонациональный состав Австро-Венгрии, которую называли "лоскутной империей". Промышленность в Италии была развита только на севере, а в Австро-Венгрии — на западных и чешских землях за счёт финансирования иностранными капиталами всех ведущих отраслей промышленности. В остальном экономика носила аграрный характер и держалась на плечах крестьян, которые вели хозяйство устаревшими Из-за неразвитости инфраструктуры 2/3 населения занимались с/х, торговлей и ремеслом, проживая в деревне, в то время как экономика других великих держав была направлена на развитие промышленности.
Середньові́чну систему освіти було запозичено в античності, але її збагатили й пристосували до нових умов. Середньовічна освіта будувалася на «семи вільних мистецтвах». Викладання велося латиною, і лише у XIV столітті відбувається перехід на народні, національні мови. Вікові особливості дітей не враховувалися. Читати в школі вчилися за Біблією.
З розвитком міської культури кафедральні школи перетворювалися на університети. Університетські випускники мали право викладати в будь-якій школі. Університет поділявся на факультети. Революцію у системі навчання здійснило книгодрукування.
До ХІІ століття книги зберігалися переважно у монастирських і кафедральних бібліотеках. Перші публічні бібліотеки відкрилися в XV столітті у великих містах.