1. В конце XIX века Япония была отсталой, закрытой страной, которая едва не стала колонией европейцев. Для модернизации японцы стали массово закупать европейские технологии и отправляли толпы студентов учиться в Германии, Франции и Великобритании. Примерно так же, как делал Петр Первый в России. И быстро научились строить линкоры, варить пиво и прокладывать железные дороги.
Поэтому в середине XX века в Японии решили стать лучшей страной в мире иначе – полностью отказались от армии и самостоятельной внешней политики, но сфокусировались на том, чтобы стать экономикой номер один в мире.
2. Меч, как гласит поговорка, это душа самурая. Под таковым чаще всего имеют ввиду катану, однако, ей предшествовал меч тати, с которым самурай ходил в битвы. Его отличает чуть большая длина и изгиб, а также ношения. Тати подвязывали к поясу и носили лезвием вниз (как саблю), а катану затыкали за пояс и носили лезвием вверх. К тому же тати использовался преимущественно в бою, а катана носилась в повседневной жизни. Также не стоит забывать о другом оружии, например, вакиндзаси, танто, лук, копье.
3. Первыми европейцами, которые добрались до Японии, были португальцы. В 1543 году их лодку занесло бурей на остров Танэгасима провинции Сацума, на юге Японского архипелага. Поскольку европейцы прибыли с юга, за ними закрепилось название «южные варвары». Они познакомили островитян с огнестрельным оружием, обменивая его на серебро и товары.
ССОРЬ... ОСТАЛЬНОЕ НАЙТИ НЕ МОГУ
Кіммерійці - перші кочові вершники, що з'явилися в Україні, є також і першими її жителями, назва яких дійшла до нас. Не хто інший, як Гомер, оповідаючи у своїй "Одіссеї" про північне узбережжя Чорного моря, називає його "землею кіммерійців". Це, напевно, і є найдавніша писемна згадка про Україну. Але нічого, крім назви людей, що населяли землі, які в ті часи вважалися похмурим краєм світу, Гомер не говорить про кіммерійців.
Багато вчених тримаються думки, що кіммерійці вийшли із своїх прабатьківських земель у нижньому Поволжі, перекочували низовинами Північного Кавказу й десь близько 1500 р. до н. е. з'явилися на Україні.
Проте інші відкидають гіпотезу про міграцію й стверджують, що кіммерійці були корінним населенням України. Так чи інакше, кіммерійці населяли межиріччя Дону й Дністра аж до 7 ст. до н. е. Трохи згодом, під натиском інших кочовиків зі сходу, вони відійшли до Малої Азії.
Вичерпний аналіз небагатьох наявних нині джерел схиляє істориків до цілого ряду висновків стосовно цих "споживачів кобилячого молока", як їх називали греки:
1) кіммерійці були першими на Україні скотарями, що перейшли до кочового життя;
2) вони опанували мистецтво їзди на конях і їхнє військо складалося з вершників;
3) завдяки контактам із майстерними оброблювачами металів на Кавказі вони започаткували на Україні добу заліза;
4) зростання ролі кінних воїнів зумовило занепад великих родів і виникнення військової знаті.
З приходом кіммерійців у нашому краї розпочинається епоха заліза. Вони займалися кочовим скотарством (коні, вівці, велика рогата худоба) і тому не мали постійних населених пунктів. Продукти землеробства та деякі інші речі купували або захоплювали у сусідніх землеробських племен.
.
Объяснение: