М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
коля564
коля564
06.08.2020 09:17 •  История

Яку назву отримали події, що стали приводом до війни американських колоній з метрополією?

👇
Ответ:
вопрос210
вопрос210
06.08.2020

ХАХАХА

Объяснение:

4,4(36 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
masynchic
masynchic
06.08.2020

Особливості діяльності масонських організацій в Україні:

Політичний характер масонських організацій - лож (від французького ~ «löge» - місце зборів).

Хоч масонство заперечувало національні межі, але дух вільнодумства в умовах України формував протест проти національного гноблення.

Тому серед українських масонів поширювалися ідеї слов'янської федерації, в якій українці були б рівними серед рівних, а також ідея державності України.

Члени масонських організацій (лож): лікарі, архітектори, літератори, купці.

В Україні - багато представників старшинсько-шляхетських родин.

Центр масонського руху в Україні: в останній чверті XVIII ст. центром став Київ.

     

Найвідоміші організації (ложі) масонів в Україні:

1. 1817 р. м. Одеса «Понт Евксінський»:

Засновник - генерал-губернатор, граф Олександр Ланжерон, який залучив до масонства Івана Котляревського - автора вже надрукованої поеми «Енеїда», який служив у війську.

Відомий член ложі Іван Орлай - видатний український просвітитель» колишній, директор Ніжинського ліцею, директор Ришельєвського ліцею в Одесі.

У складі ложі було більше 70 чоловік різних національностей.

1817 p м. Одеса «Трьох царств природи» (надр, рослинного і тваринного світу).

Склад членів багатонаціональний: росіяни, українці, поляки, французи, греки, євреї, італійці, німці,

Членами ложі були онуки останнього українського гетьмана Кирило і Петро Розумовські, яких переслідувала царська влада: першого, оголосивши божевільним, замкнули в Суздальському монастирі, а потім «змилостивилися» засланням обох в Одесу під нагляд міської адміністрації.

Підсумок. Обидві одеські ложі змушені були припинити свою діяльність через доноси на адресу царської влади про «політичні дебати» на засіданнях. Хоч ці дебати і не мали яскраво вираженого антиурядового характеру.

2. 1818 - м. Полтава «Любов до істини»:

Заснована українськими чиновниками 1819рр. і поміщиками. Склад ложі налічував 23 (20) чоловіки. Серед них: І. Котляревський, В. Лукашевич, С. Кочубій, С. Петровський, Г. Вогаєвський, Г. Тарновський.

Очолив ложу Михайло Новиков, управитель губернської канцелярії.

Основний упор в своїй діяльності ложа робила на національні проблеми України. Найбільший інтерес виявляли до історичного минулого, хоча чіткої програми облаштування майбутнього України не виробили.

У підсумку зосередилися на турботах про підвищення загальної політичної свідомості українського дворянства.

Ложа відігравала велику роль в масонському русі. Чутка про неї дійшла до Петербурга.

В 1819 р. закрита за особистим указом російського царя Олександра І.

3. 1818-1822 pp. м. Київ Ложа «Об'єднання слов'ян»:

Засновники: В. Роснишевський, П. Харлинський, П. Олизар та ін.

В останній рік свого існування ложа налічувала більше 80 чоловік за такими національностями: українці, поляки, росіяни; за професією і родом занять: державні службовці, вчителі, лікарі, військові.

Головний напрям її діяльності виражав символічний знак: хрест із написом «Єдність слов'янська».

Поступово багато учасників масонських організацій розчарувалися в пасивній діяльності; дійшли висновку про необхідність чіткіше визначити своє ставлення до історичної долі України в минулому, зайняти більш дієву позицію, при цьому дотримуючись конспірації. Так, на базі Полтавської ложі була створена наступна організація, що використовувала досвід масонських організацій.

4. 1820- 1822 pp. Київ, Полтава, Чернігів та інші міста. «Малоросійське таємне товариство». Засновник - Василь Лукашевич, предводитель дворянства Переяславського повіту. До складу організації входили: С. Кочубій, В. Тарновський, П. Капніст, О. Величко, І. Котляревський, брати Алексеєви, К. Шаполипський та ін.

Програмний документ - «Катехізис автономіста».

Цілі товариства:

Вести пропагандистську роботу в масах, щоб сприяти підйому культосвітнього і політичного рівня свідомості;

Об'єднати маси навколо ідеї ліквідації кріпосництва та обмеження влади царського самодержавства;

Домогтися незалежності України і відмежування від Польщі.

1826 р. - члени Малоросійського товариства були заарештовані. Під час слідства в Петербурзі В. Лукашевич заперечував існування організації. Він був ув'язнений в Петропавловську фортецю. Після нетривалого ув'язнення члени таємного товариства були звільнені.

Значення діяльності товариства:

Це була одна з перших суспільно-політичних організацій в Україні, що свідчило про зародження організованої політичної опозиції самодержавству;

Хоч товариство й не Ало чіткої програми дій, однак його існування свідчило про активізацію національного руху в Україні;

1822 р. Почалося переслідування масонських лож. За указом царя діяльність масонських організацій заборонялася на всій території Російської імперії.

4,5(33 оценок)
Ответ:
hatira801
hatira801
06.08.2020
Ключевым понятием в стратегии экономических реформ М.С. Горбачева являлось ускорение производства, средств производства, социальной сферы, научно-технического прогресса. Проект реформы перестройки предусматривал: расширение самостоятельности предприятий на принципах хозрасчета и самофинансирования; возрождение частного сектора экономики (через развитие кооперативного движения); отказ от монополии внешней торговли и интеграцию в мировой рынок; децентрализацию управления (сокращение числа отраслевых министерств и ведомств); развитие на селе основных форм хозяйствования: колхозов, совхозов, агрокомбинатов, арендных кооперативов, фермерских хозяйств. Итоги первых преобразовании. В 1987г. был принят закон о государственном предприятии (объединении). Предприятия переводились на самоокупаемость и хозрасчет, включая право на внешнеэкономическую деятельность, создание совместных предприятий. В то же время большинство производимой продукции включалось в госзаказ и, следовательно, исключалось из свободной продажи. Реформа формированию частного сектора. В 1988г. были приняты закон о кооперации и Закон об индивидуальной трудовой деятельности (ИТД). Обратной стороной этого процесса стала легализация "теневой экономики". Изменения в сельском хозяйстве начались с реорганизации совхозов и колхозов. В аграрном секторе получили развитие арендные отношения на основе договора об аренде земли (на 50 лет с правом распоряжаться полученной продукцией). В целом в аграрной политике также не удалось добиться серьезных изменений. С 1988г. началось общее сокращение производства в сельском хозяйстве. В результате население столкнулось с дефицитом продовольственных товаров. Концепция ускорения не дала ожидаемого эффекта. Летом 1990г. в постановлении Верховного Совета СССР "О концепции перехода к регулируемой экономике в СССР" был провозглашен курс на поэтапный (в течение нескольких лет) переход к рыночной экономике, намеченный на 1991г. Проведение экономической реформы второй половины 1980-х гг. характеризовалось в целом непоследовательностью половинчатостью. В ходе преобразований не произошло реформирования кредитной, ценовой политики, централизованной системы снабжения. С 1990г. началось общее сокращение производства в промышленности. Однако, несмотря на это, реформа складыванию в экономике новых форм собственности, изменению социальной структуры государства.
4,5(2 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ