Так.
Объяснение:
В Києві за владу конкурували три політичні сили: Тимчасовий уряд в особі Виконавчого комітету міської Думи, більшовики і Центральна Рада. Україна проголошувалася «Українською Народною Республікою» із збереженням федерального зв'язку з Росією. Крім того до Універсалу були включені декларативні заяви про майбутні соціальні реформи: відміну права власності на землю і введення 8-годинного робочого дня.4(13) грудня 1917 року Володимир Ленін як голова Совнаркому Радянської Росії оголосив Маніфест, у якому між іншим ішлося, що Совнарком РФ «визнає Народну Українську Республіку, її право зовсім відокремитись від Росії або вступити в договір з Російською Республікою.У грудні 1917 року в Києві відбувся Всеукраїнський з'їзд Рад, який пройшов з ініціативи комуністів, На з'їзд прибуло понад дві з половиною тисячі делегатів. Коли виявилося, що комуністи становлять усього близько 4 відсотків делегатів, тож на успіх розраховувати вони не можуть, близько 70 комуністів покинули з'їзд у Києві й перебралися до Харкова, де під охороною московських загонів «робочих і крестіян» та «Союза нія отєчєства» провели власний з'їзд Рад[12]. На цьому з'їзді, де було лише четверо українців, було прийнято резолюцію, яка, зокрема, містила такі пункти: про входження до складу РФССР Донецько-Криворізького басейну і про виключення його зі складу України; про негайне поширення на території України (УНР) усіх декретів і розпоряджень робітничо-селянського уряду федерації; про те, що «Україна повинна становити федеративну частину Російської республіки»[13]. Такі «постанови» та «рішення» дали підстави Леніну втручатися у внутрішні справи України — УНР. Уже в грудні 1917 року рішенням Совнаркому Росії до Харкова вислано з Росії військові загони Червоної гвардії в розпорядження так званого «штабу боротьби з контрреволюцією на Півдні Росії».
Объяснение:
снова общество стало обращаться к в.и.ленину. были изданы ранее не опубликованные сочинения в.и.ленина, в том числе и его "политиеское завещание". руководители стремились найти в работах владимира ильича готовый ответ на проблемы после-сталинского развития . чтение неизданных и забытых работ впервые многих советских граждан, особенно молодежь, к мысли о том, что сталинизм в действительности не исчерпывает все многообразие социалистической мысли. хрущева поддерживала интеллигенция. в печати развернулась бурная полемика по вопросам и социологии. однако представители оппозиции скоро запретили эти дискуссии. положение самого хрущева как главы секретариата цк партии осенью 1956 года оказалось под угрозой. после xx съезда кпсс произошли драматические события в польше и венгрии. в президиуме цк оформились две противоборствующие группы: хрущев и микоян, с одной стороны, молотов, ворошилов, каганович и маленков - с другой, а между ними - группа колеблющихся. успех хрущевской аграрной политики его от краха. это стало возможным освоению целинных земель. продовольственное снабжение в городах заметно улучшилось. в первой половине 1957 года началась острая политическая борьба в руководстве страной. она обострилась особенно резко после предложения хрущева о реорганизации промышленности. реформа предусматривала роспуск отраслевых министерств и группирование предприятий не по производственному признаку (как это было с 1932 а по признаку под местным руководством. это была попытка децентрализации промышленности, которой централизованно без издержек было невозможно. воспротивился идее хрущева и булганин. он стал собирать у себя старых и новых оппозиционеров и вскоре перешел в анти-хрущевское наступление. поводом послужила речь хрущева в ленинграде. ободренный успехом в сельском хозяйстве, он по своей инициативе выдвинул нереальную идею обогнать сша за 3-4 года по производству мяса, молока и масла на душу населения. удобный случай для оппозиции представился в первой половине июня, когда хрущев был в финляндии с визитом. после возвращения он попал на заседание президиума цк, созванного без его ведома с целью его отставки. ему предложили занять пост министра сельского хозяйства.