Правитель/Основатель Могулистана- образовалось государство Могулистан. В результате распада государства Чагатаидов в Юго-Восточном Казахстане в середине XIV в. образовалось государство Могулистан. Основатель - Тоглук-Тимур (1347-1362).
Основатель Золотой Орды - Западный улус возглавил его сын – Бату, более известный нам как Батый. Бату считается основателем «Золотой орды», так как именно его завоевания стали основой для нового государства.
Первый хан Казахского царства - Первый казахский хан - Керей. Керей-хан (год рождения неизвестен - умер в начале 70-х гг. XV в.) - один из основателей казахского ханства.
ответ: 1) - Царська Росія розглядала Україну як власну територію і використовувала ї як плацдарм для поширення свого впливу на Захід і Південь;
- Німеччина та Австро-Угорщина хотіли перетворити Україну на щит для їх володінь і сфер впливу (їхні інтереси збігалися).
2) Царська Росія йшла шляхом захоплення сусідніх територій, намагалась знищити чи якнайбільше обмежити державність і етнокультурну самобутність прикордонних держав. Німеччина ж намагалася створити якнайширший союз держав, у якому б вона відігравала роль економічного й політичного лідера.
3) У 80-х роках у австрійських політиків виникали плани створення "Київського королівства" під владою Габсбургів. Тоді б Україна з російського плацдарму перетворилася на щит для володінь і сфер впливу Австро-Угорщини.
4) У XIX ст. боротьба за національні інтереси характеризувалася проявами егоїзму. Тому національна ідея нерідко виступала духовним забезпеченням імперських зазіхань. Так, наприклад, у багатонаціональній Австро-Угорській імперії за основу національної ідеї було взято державну єдність усіх народів, уключаючи й український, навколо державотворчої австрійської нації. Російська національна ідея на теренах України полягала в подоланні наслідків чужинських і насамперед польських впливів, яких зазнали українці через багатовікове відокремлення від Росії. І тепер завдання щодо зміцнення російського народу полягало в його примноженні шляхом перетворення українців на "справжніх росіян".
5) Польська й українська національні ідеї були багато в чому спорідненими. Обидві вони були ідеями незалежності й самостійності української та польської держав. Вони також містили прагнення відновити свою територіальну єдність, захистити господарські інтереси, зберегти національну самобутність. Найнагальнішим проявом національної ідеї обох народів стало прагнення досягнути рівноцінності та рівноправності серед інших народів Російської імперії. Разом із тим ці дві ідеї мали й непримиренну позицію. Польська національна ідея передбачала відновлення польської державності в кордонах 1772р. "історичної Польщі" і не визнавала за українцями права на свою державність і соціальне визволення.
Итальянский поход – это боевые действия русско-австрийской армии во главе с А. В. Суворовым против французской армии в Северной Италии. Александр Васильевич в это время был в вынужденной отставке и жил в своем имении – селе Кончанском. Вернуть Суворова в войска Павел I решил по австрийского императора Франца II. Павел дал Александру Васильевичу большие полномочия. «Веди войну как знаешь» – такие были его напутственные слова. 3 (14) апреля Суворов прибыл в войска, находившиеся в Вероне, а через пять дней они вышли в поход. Был обнародован манифест Суворова, в котором он объявил, что прибыл для восстановления прежнего порядка в Италии.
Пока Суворов воевал в Италии, английские дипломаты убедили Павла I в том, что надо продолжить боевые действия в Швейцарии, а уже потом пойти на Францию. Новый приказ воодушевил французов, которые уже приготовились к войне на своей территории. В Италии оставались только войска Австрии, которая имела виды на эти земли.
Итоги:
До настоящего времени историки затрудняются найти в мировой истории аналоги Швейцарскому походу Суворова. Войска под его командованием за 16 дней километров, преодолели семь перевалов при постоянных боях и не потерпели ни одного поражения. Суворов в тяжелейших условиях армию. За высокий полководческий талант ему было присвоено высшее воинское звание генералиссимуса. Итальянский и Швейцарский походы Суворова имели целью разгром французской армии. К сожалению, героические усилия нашей армии не привели к достижению этой цели, но не по ее вине. Практически вся европейская общественность и военные считали, что основная проблема была в действиях австрийцев.
Подробнее - на -
Объяснение: