Для середньовічної культури характерні дві ключові відмітні ознаки: корпоративність і панівна роль релігії і церкви. Середньовічне суспільство, як організм з клітин, складалося з безлічі соціальних станів (соціальних в). Людина за народженням належала до одного з них і практично не мала можливості змінити своє соціальне становище. З кожним таким станом були пов'язані своє коло політичних і майнових прав і обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя, навіть характер одягу. Існувала сувора станова ієрархія: два вищі стани (духовенство, феодали — землевласники), потім купецтво, ремісники, селяни (останні у Франції об'єднувались у «третій стан»). Чітку формулу вивів на рубежі X — XI століть єпископ французького міста Лана Адальберон: « одні моляться, інші воюють, треті працюють…». Кожен стан був носієм і відповідного типу культури.
Могутнім об'єднуючим чинником в таких умовах були релігія і церква. Визначальна роль християнської релігії і церкви у всіх галузях суспільного і культурного життя складала принципову особливість європейської середньовічної культури. Церква підпорядкувала собі політику, мораль, науку, освітуі мистецтво.
Отрицательные: Поход Батыя и 240-летнее иго разорили Русь. По подсчётам археологов, 49 русских городов были уничтожены Батыем. В 14 из них жизнь прекратилась навсегда, 15 превратились в сёла, возродились лишь 20. За последнюю четверть XIII в. Орда совершила 15 набегов на Русь. Переяславль-Залесский разрушался 4 раза, Муром, Суздаль, Рязань – 3 раза, Владимир – 2 раза. В 1293 г. войско полководца Дюденя (Тудáна) – «Дюденева рать» по приказу хана Тохты разорила 14 городов (Владимир, Суздаль, Москву, Муром, Переяславль и др.). Во Владимире мародёры Дюденя даже вырвали медные плиты из пола Успенского собора. Историк В. Даркевич оценивает нашествие как «глобальное бедствие, катастрофические последствия которого были неисчислимы». «К 1241 г. на Руси наступил демографический спад, не сравнимый ни с какой эпидемией или голодом. Тактика массового террора была призвана парализовать волю к сопротивлению… В Суздале перебили «старых монахов и монахинь, и попов, и слепых, и хромых, и горбатых, и больных». Генофонд народа был подорван. Атмосфера страха, всеобщей неуверенности в будущем при постоянном ожидании очередных набегов ордынцев надолго воцарилась на Руси». По силе разрушительного воздействия на ход русской истории нашествие не имеет себе равных. Оно унесло жизни огромного числа людей, разрушило экономику страны, сгубило памятники культуры, на два столетия поставив Русь на колени и едва не уничтожив саму русскую государственность. Ордынское иго — самая чёрная, самая страшная глава российской истории. В силу генетической памяти поколений русских людей Батый воспринимается как носитель некоего абсолютного зла, как «порождение преисподней». Между тем Батый получил от самих монголов прозвище «добрый хан» («Саин-хан»), он прославляется за свою кротость, справедливость и мудрость мусульманскими авторами.
2. На полвека остановились каменное строительство и летописание. Исчезли многие ремёсла (производство стекла, техника «перегородчатой эмали» в ювелирном деле и др.).
3. Иго положило начало отставанию Руси от Западной Европы.
4. Иго зарождению специфического «деспотического», самовластного стиля правления в Московском государстве.
5. Русские князья часто использовали Орду в междоусобной борьбе. Ордынские ханы разжигали междукняжеские распри по принципу «разделяй и властвуй».
Положительные:
1. Благодаря Орде прекратились междукняжеские усобицы, возникло сильное Московское государство.
2. Орда оказывала Руси в борьбе с Литвой, Швецией, Ливонией. Л. Гумилёв писал о «военно-политическом союзе» Руси и Орды.
3. Положительное влияние ордынской культуры на русскую. Русские заимствовали у монголов боевую тактику, седло, лук, саблю, нагайку, систему счёта, многие слова («сарай», «кафтан», «колпак», «халат», «чулки», «деньги», «алтын», «дорога», «сундук», «богатырь» и т. п.), элементы костюма, ямскую почту. На ямских станциях (ямах) царил идеальный порядок. Указ хана Угэдэя определял нормы содержания ямов, устанавливал определённое число лошадей, повозок и снаряжения: «И если впредь у кого окажется в недочёте хоть коротенькая верёвочка против установленного комплекта, тот поплатится одной губой, а у кого недостанет хоть спицы колёсной, тот поплатится половиною носа». Учреждение ямов сыграло огромную роль в истории Монгольской империи. Ямская почта, столь необходимая на громадных пространствах Евразии, будет унаследована Московским царством, а затем и Российской империей.
1. Немалую роль в экономическом развитии Германии сыграла совершенная система образования. Высокий уровень высшего и профессионального образования оказал большое влияние на увеличение труда, а достижения немецких инженеров - на развитие промышленности. 2. Благодаря быстрому развитию металлургии в стране началось интенсивное строительство железных дорог, а так же производство железнодорожного транспорта и оборудования. 3. Активно развивалась электроэнергетика, химическая промышленность. 4. Благоприятное воздействие на экономическое развитие Германии в конце XIX - начале XX в. оказала монополизация промышленного производства, основанная на синдицировании, которое активно поощрялось государством.
ответ: Я думаю так
Объяснение:
Для середньовічної культури характерні дві ключові відмітні ознаки: корпоративність і панівна роль релігії і церкви. Середньовічне суспільство, як організм з клітин, складалося з безлічі соціальних станів (соціальних в). Людина за народженням належала до одного з них і практично не мала можливості змінити своє соціальне становище. З кожним таким станом були пов'язані своє коло політичних і майнових прав і обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя, навіть характер одягу. Існувала сувора станова ієрархія: два вищі стани (духовенство, феодали — землевласники), потім купецтво, ремісники, селяни (останні у Франції об'єднувались у «третій стан»). Чітку формулу вивів на рубежі X — XI століть єпископ французького міста Лана Адальберон: « одні моляться, інші воюють, треті працюють…». Кожен стан був носієм і відповідного типу культури.
Могутнім об'єднуючим чинником в таких умовах були релігія і церква. Визначальна роль християнської релігії і церкви у всіх галузях суспільного і культурного життя складала принципову особливість європейської середньовічної культури. Церква підпорядкувала собі політику, мораль, науку, освітуі мистецтво.