Республика Казахстан находится в центре Евразии, и является одновременно европейско-азиатским государством. Большая часть страны расположена в Азии, а меньшая – в Европе. Такое географическое расположение повлияло на историю, формирование государственности и развитие Казахстана. Его территория уже в эпоху палеолита стала местом расселения первых людей. Сейчас через республику проходят важные торговые, экономические пути и маршруты, что позволяет связать Казахстан, как с европейскими, так и азиатскими государствами. Такой синтез прослеживается в течение всей казахской истории, которая очень насыщенная, динамичная, наполненная яркими событиями.
ВТОРОЙ: Казахстан – это страна с богатым историческим и культурным Расположенный в центре Евразии Казахстан оказался на перекрестке древнейших цивилизаций мира, на пересечении транспортных артерий, социальных и экономических, культурных и идеологических связей между Востоком и Западом, Югом и Севером, между Европой и Азией, между крупнейшими государственными образованиями евразийского континента. На различных этапах истории на территории Казахстана возникали и развивались государства с самобытной культурной историей, наследником которой стал современный Казахстан.
ответ в объяснении
Объяснение:
С точки зpения банальной эpyдиции каждый индивидyyм, кpитически мотивиpyющий абстpакцию, не может игноpиpовать кpитеpии yтопического сyбьективизма, концептyально интеpпpетиpyя общепpинятые дефанизиpyющие поляpизатоpы, поэтомy консенсyс, достигнyтый диалектической матеpиальной классификацией всеобщих мотиваций в паpадогматических связях пpедикатов, pешает пpоблемy yсовеpшенствования фоpмиpyющих геотpансплантационных квазипyзлистатов всех кинетически коpеллиpyющих аспектов. Исходя из этого, мы пpишли к выводy, что каждый пpоизвольно выбpанный пpедикативно абсоpбиpyющий обьект pациональной мистической индyкции можно дискpетно детеpминиpовать с аппликацией ситyационной паpадигмы коммyникативно-фyнкционального типа пpи наличии детектоpно-аpхаического дистpибyтивного обpаза в Гилбеpтовом конвеpгенционном пpостpанстве, однако пpи паpаллельном колабоpационном анализе спектpогpафичеких множеств, изомоpфно pелятивных к мyльтиполосным гипеpболическим паpаболоидам, интеpпpетиpyющим антpопоцентpический многочлен Hео-Лагpанжа, возникает позиционный сигнификатизм гентильной теоpии психоанализа, в pезyльтате чего надо пpинять во внимание следyющее: посколькy не только эзотеpический, но и экзистенциальный аппеpцепциониpованный энтpополог антецедентно пассивизиpованный высокоматеpиальной сyбстанцией, обладаетпpизматической идиосинхpацией, но так как валентностный фактоp отpицателен, то и, соответственно, антагонистический дискpедитизм дегpадиpyет в эксгибиционном напpавлении, посколькy, находясь в пpепyбеpтатном состоянии, пpактически каждый сyбьект, меланхолически осознавая эмбpиональнyю клаyстоpофобию, может экстpаполиpовать любой пpоцесс интегpации и диффеpенциации в обоих напpавлениях, отсюда следyет, что в pезyльтате синхpонизации, огpаниченной минимально допyстимой интеpполяцией обpаза, все методы конвеpгенционной концепции тpебyют пpактически тpадиционных тpансфоpмаций неоколониализма. Hеоколонии, pазмножающиеся почкованием, имеют вегетационный пеpиод от тpех до восьми фенотипических гомозигот, но все они являются лишь фyндаментальным базисом социогенетической надстpойки кpиогенно-кpеативного пpоцесса геpонтологизации. Увеличить этот базис можно с гектаплазменного yскоpителя биоинеpтных коллоидных клеток контагиозной конкpетизации, однако введение конкpетизации влечет за собой пpименение методов теории множеств и дистрибутивного анализа, что обусловлено тем, что тpансцендентальная поликонденсация неpоноспоpы в пеpплексном хаосе может инбабyлиpовать комплексный моpфоз только тогда, когда конститyент доминанты квазитенденциально yнивеpсален, и пpоисходит довольно внезапно. Очевидно, что все вышесказанное пpоливает свет на теоpию предикативных ощущений сyбьекта, абсолютно нефункциональных в условиях абстрактного хаоса.
А знали ли вы всё Вами вышеописанное возможно лишь при квазиконсолированной инкорпоризации донорно-акцепторного базиса модулизации диффузора, скомпилированного под гипер-инфрорекуррентную n-мерную регенерацию торсионных полей, эмулированных эмиссией корреляционого квантиля экстрарезонансной мантиссы комбинированной чётности. При этом трансцендентная дискретизация контрамоции не должна аннигилировать с ка-гамма-плазмоином в мю-дельта-ионопластовой среде, оптимизированной под интеграцию транспонированно-адьюнгированной комплексной нейро-матрицы нуклеидного подпорядка органической основы, физоэпидермис которой не превышает центр массы эпициклоидной турбулентности циссоидно-диаклического эвольвента.
Одним из решений данной проблемы может являться стереометрическое образование косой строфоиды параметрического представления регуляризирующей лемнискаты путем отсечения от нее априорных идемпотентных группоидов характеристической эволюты гипоциклоидной верзьеры.
При этом нельзя забывать, что разлагая ультрамасштабированную гиперонноаттрофированную неквантованную функцию аппроксимирования позитронного стабилотрона в ряд декомпрессированных математических экзистенциальных субрудиментов, необходимо прибегнуть к методу упорядочивания гипертронических дисперсионных антикварков.
Остаётся лишь добавить, что предложенный вами конгрессивный подход к декуляризированию «индивидyyма, кpитически мотивиpyющего абстpакцию» является неприемлимым в данном временном континууме на данном этапе научно-технического прогресса
ответ:
объяснение: китай в епоху мін
на початку xvi ст. у китаї проживала найбільша в тогочасному світі кількість населення - понад 100 млн чоловік. влада знаходилась у руках династії мін (1368-1644), за правління якої відбулося укріплення китайської економіки. у сільському господарстві значно розширилися посівні площі, покращилася техніка землеробства, діяла налагоджена система штучного зрошення. у численних містах процвітали торгівля й ремесла, працювали великі мануфактури. багатолюдні міста вражали іноземців величезними розмірами та дивовижною архітектурою. далеко за межі китаю розходилися високоякісні бавовняні й шовкові тканини, папір, вироби з порцеляни, скла і металів. постійний попит на зовнішніх ринках існував також на «китайський напій» — чай.
із давніх-давен у китай проникали різні релігії, у тому числі християнство та іслам. але панівною стало конфуціанство, назване так за ім'ям його засновника конфуція (кун-фу-цзи - мудрець кун), який жив у vi-v ст. до н.е.
основу конфуціанства становлять високі моральні принципи: чесність, справедливість, вірність обов'язку, відданість. його необхідними умовами є шанування батьків, повага до старших, турбота про молодших, щирість і гуманність. крім того, велика роль відводиться навчанню, тому що воно вдосконалює людину.
конфуціанство внесло в життя китайців чіткий порядок. кожний з них мусив знати своє місце в суспільстві і не виходити за встановлені межі. це означало, що необхідно суворо дотримуватися існуючої станової приналежності. навіть вигляд одягу — вишиті на вбранні квіти чи тварини, вид головного убору, форма пояса — мав підкреслювати становище людини. звичайним людям (селянам, ремісникам, купцям) заборонялося носити коштовності, прикрашати свої будинки і навіть користуватися дорогим посудом. покора імператору була беззаперечною.
майже сорок років імператорам династії мін довелося боротися з японськими тратами, чиї постійні набіги спустошували приморські райони китаю. з великими труднощами урядовому війську вдалося очистити узбережжя від японців. невдовзі китай знову зіштовхнувся з японією, тепер уже на землях кореї. у 1598 р. китайські війська корейцям прогнати японських загарбників. ця війна стала останньою значною перемогою імперії мін. вона коштувала китаю великої крові і спустошила державну казну. для вишукування грошей уряд збільшив податки. у відповідь країну захлеснула хвиля народних виступів.
водночас на північних кордонах китаю виникла нова загроза: завершили своє об'єднання і перейшли в наступ племена маньчжурів. їхні грабіжницькі наскоки на китайську територію зробилися звичайним явищем. страждання китайського населення посилилися, але уряд мін був неспроможний дати ворогу відсіч. невдоволення імператорською владою охопило всю країну і вилилось у широке повстання на чолі з колишнім сільським ковалем лі цзи-чевом. він зібрав велике повстанське військо, захопив у боях ряд провінцій і оголосив себе імператором. потім лі цзи-чен організував похід на пекін і в 1644 р. оволодів китайською столицею. мінська династія припинила своє існування.
лі цзи-чен звільнив селян від податків, а гроші, необхідні для утримання війська, стягував з багатіїв. правління самоназваного імператора тривало всього 42 дні. налякана повстанням знать звернулася по до вчорашніх ворогів - маньчжурів. ті з готовністю відгукнулись і разом з мінським військом розбили повстанську армію. але після перемоги маньчжури заявили, що взяли китай із рук бунтівників, а не народу, і відмовилися залишити країну. так прийшла до влади маньчжурська династія цин (1644-1911).
імперія цин
у завойованому китаї на чолі держави стояв спадковий монарх з необмеженого владою — маньчжурський імператор (бог-дохан). привілейоване становище належало маньчжурській знаті, яка тримала у своїх руках усі вищі посади. на знак покірності маньчжури змушували китайських чоловіків голити частину голови і носити довгу косу. тим, хто відмовлявся виконувати цю принизливу вимогу, на місті відрубували голову. разом з тим маньчжури не чинили місцевому населенню релігійних утисків та прав і не зазіхали на його старовинні традиції. навпаки, багато в чому завойовники самі запозичили в китайців досвід державного іння, їхні вірування і досягнення багатовікової культури.
екзотичні багатства китаю — чай, шовк і порцеляна — здавна приваблювали європейців. купці з португалії, голландії, ії і франції засновували у прибережних містах свої факторії. з xvi ст. почалося проникнення в країну католицьких місіонерів. династія цин противилася зростанню європейського впливу і перейшла до політики «закриття» своїх територій для іноземців. спочатку китайцям заборонили торгувати поза межами цин-ської імперії. під страхом смерті їм не дозволялося будувати великі судна, здатні виходити у відкрите море. потім припинився вивіз із країни металів і шовку, вкрай обмежився продаж чаю. водночас із китаю вислали місіонерів, а християнські храми (понад 300) закрили або зруйнували.