Эпоха застоя - период в истории СССР, который в основном ассоциируется с правлением Брежнева, то есть с 1964 года и до 27 съезда КПСС в 1986 году. Период застоя в дальнейшем сменился «перестройкой».
Период характеризуется следующим:
консервацией политического режима (административно-управленческий аппарат почти не изменился).
Возрастание роли военной сферы (страна была в состоянии холодной войны с США, поэтому страна пыталась нарастить военную мощь).
Упадок аграрной промышленности и прекращение развития экономики (СССР получал основные средства от продажи нефти, города росли, а сельское хозяйство загнивало).
Социальная жизнь (благосостояние граждан улучшилось).
Какие изменения произошли в эти годы в экономическом, социальном, политическом развитии, во внешней политике?Экономическая, социальная, политическая сферы познали стабильность. Экономика в это время прекрасно чувствовала себя на продаже дорогой нефти, что изменилось к концу 70х, поскольку без реформ экономика СССР стала отстающей. Также в социальной сфере теперь был 8часовой рабочий день, у граждан было право на ежегодный оплачиваемый отпуск, по инициативе администрации нельзя было кого-то уволить, у граждан появилось право на работу, на бесплатное общее и профессиональное образование, на бесплатное пользование детскими дошкольными учреждениями, на бесплатное медицинское обеспечение, на санитарно-курортное лечение, на бесплатное жилье и так далее.
Объяснение:
Індія з давніх часів привертала увагу купців, європейських монархів, усіляких авантюристів.У 18 ст основним товаром індійського єкспорту були високоякісні бавовняні тканини.Однак промислова революція зробила виробництво тканин дешевше в Європі, аніж в Індії.Стало вигіднішим привозити тканини з Англії, тому поступово наростало невдоволення англійським пануванням, яке згодом вилилося в могутнє повстання.
Все це призвело до того , що у 1858 році було ліквідовано Ост-Індійську комнанію,яка в свій час була верховною владою на півострові, бо набирала великого успіху. Та після повстання сипаїв політика Англії в індії суттєво змінилась.Відбулися зміни в колоніальній адміністрації.Був прийнятий закон "про постійну оренду".Відбувся поділ суспільства за релігійними, кастовими, національно-мовними ознаками.Наприкінці 19 ст почали формуватися національна промисловість і національний підприємницький капітал.
Отже на мою думку, колонізація Індії значною мірою повпливала на цивілізацію Індії.