Одним з перших осередків людської цивілізації, нарівні з Єгиптом і Месопотамією, була і Стародавня Індія. Півострів Індостан – це своєрідний субконтинент, відокремлений від іншої Азії ланцюгом гір і гірських хребтів, він омивається водами Індійського океану, Аравійського моря і Бенгальської затоки. Незважаючи на ці природні перешкоди, вже в старовину він був одним з найзаселеніших регіонів планети.
До середини XIX ст. світ нічого не знав про найдавнішу цивілізацію в долині Інду, вважаючи, що культуру в Індію принесли арії. Однак випадкове відкриття англійського генерала Каннінгема в районі села Хараппа (штат Пенджаб), який знайшов цікаві печатки з абсолютно невідомими до того написами, примусила переглянути цю точку зору і почати з 20–х років XX ст. планомірні розкопки.
Були знайдені великі міста – Хараппа, Мохенджо-Даро, Калібанган та ін. Вони будувалися за схожими проектами і складалися з “цитаделі” (“верхнього” міста) і “нижнього” міста з житловими спорудами. Будівлі зводилися з обпаленої цегли, зв'язуючим матеріалом був мулкий або гіпсовий розчин.
Одним словом Індія зробила великий внесок у культуру не лише Азії,а й цілого світу!
Венский конгресс. В 1814 г. в Вене был созван конгресс для решения о послевоенном устройстве. В австрийскую столицу съехались представители 216 европейских государств, но главную роль играли Россия, Англия и Австрия. Российскую делегацию возглавлял Александр I.
Победа над Наполеоном логически требовала восстановления существовавших до Французской революции порядков и политической системы Европы. Поэтому, например, по настоянию Александра I Франция была лишь восстановлена в дореволюционных границах и пресечены попытки союзников России к чрезмерному территориальному и иному наказанию Франции. Но восстановить все оказалось во многом невозможным.
По венским соглашениям, в состав России перешла значительная часть Польши вместе с Варшавой. Александр I предоставил Польше конституцию и созвав сейм.
В 1815 г. , когда конгресс в Вене закончился, русский, прусский и австрийский монархи подписали договор о Священном союзе. Они взяли на себя обязательство обеспечивать незыблемость решений конгресса. В дальнейшем к союзу присоединилось большинство европейских монархов. В 1818— гг. регулярно созывались конгрессы Священного союза. Англия не вступила в союз, но активно его поддерживала.
Посленаполеоновское устройство мира, осуществленное на консервативных основах, оказалось в первое время неустойчивым. Некоторые из восстановленных государств показали свою слабость.
Развитие скульптуры напрямую связано с именами трех знаменитых скульпторов Древней Греции — Мирона, Поликлета и Фидия.Мирон — скульптор Древней Греции V в. до н.э. работавший в бронзе. Как художник он ставил своей главной задачей запечатление моментов перехода от одного движения к другому, подметить кульминационные моменты в этих движениях. Для своего знаменитого «Дискобола», с которым мы знакомы по поздней римской мраморной копии, характерна тщательная, но несколько обобщенная передача анатомии человеческого тела, холодная красота линий фигуры. В ней Мирон полностью отказался от торжественной неподвижности своей модели.Другая работа Мирона — групповая композиция «Афина и Силен Марсий», установленная на Афинском акрополе. В ней художник попытался передать кульминационные точки движения человеческого тела: Афина стоящая в спокойной позе, бросает изобретенную ей флейту, а дикий лесной демон показан в движении, он хочет схватить флейту, но Афина его останавливает. Динамика движения тела Марсия подавляется неподвижностью и скованностью позы фигуры богини Афины.Поликлет — другой древнегреческий скульптор живший тоже в V веке до н.э., он работал в Аргосе, Афинах и Эфесе. Ему принадлежат многочисленные изображения атлетов-победителей в мраморе и бронзе. Поликлет в своих скульптурах смог передать облик идеализированных и мужественных воинов-гоплитов, членов гражданского ополчения полиса. Поликлету принадлежит также «Диадумен» — статуя юноши, обвязывающего голову повязкой победителя.Другая тема его творчества — изображения юношей-воинов, воплощавших представление о доблести гражданина. Для герайона в Аргосе он создал изображение богини Геры из слоновой кости. Для скульптур Поликлета свойственна пропорциональность, признанная современниками эталоном.Фидий — знаменитый скультор Древней Греции V века до н.э. Он работал в Афинах, Дельфах и Фидий принимал активное участие в реконструкции Акрополя в Афинах. Он был одним из руководителей строительства и украшения Парфенона. Он создал для Парфенона статую Афины высотой 12 метров. Основ статуи деревянная фигура. На лицо и обнаженные части тела накладывались пластинки из слоновой кости. Одежда и вооружение были покрыты почти двумя тоннами золота. Это золото служило неприкосновенным запасом на случай непредвиденных финансовых кризисов.
Одним з перших осередків людської цивілізації, нарівні з Єгиптом і Месопотамією, була і Стародавня Індія. Півострів Індостан – це своєрідний субконтинент, відокремлений від іншої Азії ланцюгом гір і гірських хребтів, він омивається водами Індійського океану, Аравійського моря і Бенгальської затоки. Незважаючи на ці природні перешкоди, вже в старовину він був одним з найзаселеніших регіонів планети.
До середини XIX ст. світ нічого не знав про найдавнішу цивілізацію в долині Інду, вважаючи, що культуру в Індію принесли арії. Однак випадкове відкриття англійського генерала Каннінгема в районі села Хараппа (штат Пенджаб), який знайшов цікаві печатки з абсолютно невідомими до того написами, примусила переглянути цю точку зору і почати з 20–х років XX ст. планомірні розкопки.
Були знайдені великі міста – Хараппа, Мохенджо-Даро, Калібанган та ін. Вони будувалися за схожими проектами і складалися з “цитаделі” (“верхнього” міста) і “нижнього” міста з житловими спорудами. Будівлі зводилися з обпаленої цегли, зв'язуючим матеріалом був мулкий або гіпсовий розчин.
Одним словом Індія зробила великий внесок у культуру не лише Азії,а й цілого світу!