Соціальна структура українського суспільства мала становий характер. Основними станами в тогочасній Україні були шляхта, духівництво, міщани й селяни. За своїми правами стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані .
Вершину панівного стану — шляхти — посідали удільні князі Рюриковичі і Гедиміновичі. Вони становили замкнену групу, до якої не можна було увійти завдяки заможності чи найвищим державним посадам. Князівські роди поділялися на «княжат головних», до яких належали Острозькі, Заславські, Сангушки,Чарторийські, Корецькі, Гольшанські, Дубровицькі, і «княжат повітовників». Перші не підлягали дії місцевої адміністрації, мали право входити до великокнязівської ради й вирушати у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами. їм належали спадкові землеволодіння, де вони мали право й на своїх підданих, установлювати податки й повинності, надавати підлеглим землю за умови несення служби. Другі таких прав привілеїв не мали, а їхні збройні загони виступали у складі повітового ополчення, підпорядкованого місцевій адміністрації.
Временная отмена Юрьева дня была связана с указом Ивана Грозного "О заповедных летах". Она была связана с последствиями опричнины и хозяйственным разорением земель, в связи с чем возникла необходимость в закрепощении оставшихся крестьян.
Постоянную отмену Юрьева дня принято связывать с личностями Фёдора Иоанновича и Бориса Годунова; по наиболее распространенной точке зрения, выход крестьян в Юрьев день был полностью запрещен указом Фёдора Иоанновича, который до нас не дошёл. Другие связывают запрет Юрьева дня с личностью Бориса Годунова. Это связывают с углублением хозяйственного кризиса после Ивана Грозного и преддверием Смутного времени. Основными производителями в сельскохозяйственной стране были крестьяне. Их прикрепление к земле обеспечивало стабильность хозяйств, обработку пахотных земель. В связи с этим изменилось положение крестьянства: теперь они не только экономически зависели от бояр и помещиков, но и попадали в личную зависимость.
Політичне становище України під владою Речі Посполитої. Об’єдання Православної та Католицької Церкви. Соціально-економічне становище України в цьому періоді. Значний внесок козацтва та народних мас в процес боротьби за становлення української державності.
Объяснение: