Рост религиозного сознания казахов проявлялся в конце XIX в. увеличением числа мусульманских школ, числа грамотных мулл из среды казахов, паломников в Мекку. Похвальное отношение к стремлению к знаниям отражено во многих аятах Корана и хадисах Мухаммеда. Так, в Коране сказано: «Аллах возвысит на много ступеней тех из вас, ... которым дано знание ...». Следующие слова Мухаммеда свидетельствуют о достоинстве знаний и их приобретения: «... нет дара лучшего средь всех даров ребенку от отца, нежели образование»; «Для того, кто вступит на путь в поисках знания, Аллах облегчит путь, ведущий к раю» [1].
Расширение сети учебных заведений наблюдалось во второй половине XIX в. в связи с развитием капиталистических отношений и растущими потребностиями в образованных людях. Для административно-чиновничьего аппарата и хозяйственного освоения природных богатств края нужны были грамотные, квалифицированные кадры.
Український національний рух досяг суттєвих успіхів на виборах до І та II Державних дум Росії. Так, із 102 депутатів, яких обирали від українських губерній, в І Думу пройшли до 40, а в II Думу — більше 40 свідомих захисників українських інтересів. Враховуючи політичну недосвідченість українських політичних лідерів, неможливість відкрито висувати кандидатів від своїх політичних партій, це, безумовно, був успіх.
Українські ліберали співробітничали з місцевими організаціями партії кадетів на виборах до І і II Державних дум. Діяв виборчий блок УДРП і ПНС у Києві, Одесі, Полтаві. В деяких містах (Чернігові) українські депутати пройшли як члени ПНС. Там, де угоди не було досягнуто, перемагали праві.
Зі свого боку лідери українських кадетів в агітаційній боротьбі використовували "українське питання" там, де українські партії були слабкі. Під час виборів до І Думи харківська організація ПНС пропагувала позитивний досвід української автономії у складі Росії XVII ст. З метою поступової підготовки громадської думки в зросійщеному місті до сприйняття цих ідей на шпальтах російськомовної газети "Южный край" систематично друкувались матеріали з історії та культури України, в тому числі українською мовою. Професор Харківського університету, один з лідерів міської філії ПНС М. Сумцов підготував у 1906 р. проект запровадження українознавчих дисциплін в університеті, який був надрукований для громадського обговорювання, та започаткував читання лекцій українською мовою