Объяснение:
Так поскільки хрестові походи йшли по декілька років то можна сказати що не всі вони були вдачні. Він тривав через те що деякі імперії не сповідували ті ідеали релігій що сповідували французи та британці. вони воювали за свою релігію(сам напишеш яку) проти (сам напишеш яку). Там приймали практично всі стани суспільства. Від простих християн(селяни та міщани) до деяких дворян. В тей час виникло лицарство.(нехай і частково). До цих походів долучались і жінки і діти і старі(хоча це не факт)
Объяснение:
Тому що на той момент дуже популярним продуктом була вівчана шерсть через, що лендлорди почали обгороджувати свої землі, вигнавши звідти усіх селян, а на ті часи люди були "прив'язані" до землі. І коли її не стало ті селяни стали жебраками. Оскільки в них не було нічого вони починали красти чи старцювати. А коли число жебраків перевалило за 50 тис. король Генріх 8 заборонив старцювати усім хто не був старцем чи немічним. Тому якщо людину помічали за старцеванням її били батогом і відпускали, коли її вдруге спіймали людині ще й відрізали вухо, а втретє людину страчували як злочинця...
Надіюсь тобі це до
Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.
І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700—1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).
Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає у такому: