До ть терміново ів за завдання на 3 травня 2020року
1. В якому році відбулася подія, що
описана в уривку з історичного джерела?
«Понад рік тривали допити української старшини в Петербурзі. проти наказного гетьмана було розпочато судову справу за звинуваченням у державній зраді. Одначе судовий процес так і не відбувся, бо 18 грудня в Петропавлівському казематі помер Павло Полуботок»
А 1708 р.
Б 1722 р.
В 1724 р.
Г 1725 р.
2. Визначте заходи, що характеризують політику царського уряду щодо культури України у першій чверті ХVІІІ ст.
1 Заохочення українських політиків до навчання у європейських університетах.
2 Заборона друкувати книжки українською мовою.
3 Ліквідація Київської митрополії.
4 Зруйнування Чортомлицької Січі.
5 Переманювання з Петербурга до Москви українських вчених, письменників, богословів.
6 Виключення з Києво-Могилянської академії студентів з Правобережної України.
А 1,2,4,5
Б 1,3,5,6
В 2,3,5,6
Г 3,4,5,6
3. Остаточна ліквідація автономії України припадає на
А 1764 р.
Б 1775 р.
В 1783 р.
Г 1786 р.
4. Генерал-губернатором Лівобережжя у 1764-1789 рр. був
А Г. Полетика.
Б Г. Потьомкін.
В К. Розумовський.
Г П. Румянцев.
5. Установіть хронологічну послідовність подій.
А Знищення Чортомлицької Січі.
Б Прийняття Конституції П. Орлика.
В Укладення «Рішительних пунктів».
Г Початок діяльності Правління гетьманського уряду.
6. Установіть відповідність між назвами історичних документів та змістом цих документів.
1 Українсько-шведський договір
2 Конституція П. Орлика
3 Рішительні пункти
4 Решетилівські статті
А Проголошення України суверенною державою; обмеження влади гетьмана козацьким парламентом; поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову; соціальний захист вдів та сиріт.
Б Встановлення російського контролю над фінансами України, підпорядкування козаків російським офіцерам, збільшення кількості російських гарнізонів у містах Лівобережжя.
В Україна отримувала самостійність і незалежність, звільнялася від усіх іноземних військових гарнізонів, І. Мазепа ставав довічним князем України.
Г Генеральна старшина обирається козаками і затверджується імператором, влада гетьмана обмежується, росіяни мають право мати володіння в Гетьманщині, а українці – на території російських земель.
Д Під владу гетьмана переходять Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства, козацький реєстр становить 40 тисяч козаків.
Правління вибраних раді відзначено великими успіхами у зовнішній політиці держави на східному напрямку. На початку 1550-х рр. до Російської держави були приєднані 2 великих татарських держави, що утворилися після розпаду Золотої Орди: в 1552 р було завойовано Казанське ханство, в 1556 р - Астраханське ханство. Таким чином, межі Московського царства переступили за Волгу і наблизилися до кордонів Азії. Цей рубіж було перейдено на початку 1580-х рр. Озброєна на кошти багатих купців Строганових експедиція козаків на чолі з Єрмаком Тимофійовичем здійснила похід до Сибіру, розбила війська сибірського хана Кучума і приєднала його землі до Російської держави. З цього моменту почалося освоєння Сибіру російськими людьми.
Після приєднання Поволжя пріоритетним у зовнішній політиці стало Західний напрямок. Головною метою розпочатої в 1558 р Лівонської війни стало завоювання Росією виходу до Балтійського моря. У 1558-1560 рр. військові дії велися проти лицарського Лівонського ордену, якому належала територія Прибалтики. Початок війни виявилося вдалим: війська Івана IV пройшли майже всю Лівонію, взяли 20 міст, Орден був фактично розгромлений. Року 1561 Лівонський орден розпався. Однак перемоги російської зброї йшли врозріз з інтересами Польщі, Данії і Швеції, до яких перейшли колишні володіння Ордена, тому Росії довелося битися вже з трьома сильними супротивниками. У 1563-1564 рр. російські війська зазнали ряд серйозних поразок. Польща і Литва, які боялися посилення Росії і також прагнули до захоплення Лівонії, 1569 р об'єдналися в єдину державу Річ Посполиту. В результаті Росія програла Ливонскую війну. У 1582 р в Ям-Запольської було укладено перемир'я, згідно з яким між Росією і Польщею зберігалася стара державний кордон. Перемир'я зі Швецією було укладено в 1583 р в м Плюсс. Росія не тільки не придбала бажаного виходу до моря, але і змушена була поступитися Ям, Копор'є, Івангород і прилегле до них південне узбережжя Фінської затоки.