Транше́йна війна́, або Позиці́йна війна́ — війна, в якій збройна боротьба ведеться переважно на суцільних, відносно стабільних фронтах з глибокоешелонованою обороною. Як правило, характеризується високою щільністю військ і розвиненим інженерним забезпеченням позицій.Під час ведення позиційної війни військово-політична і стратегічна обстановка залишаються стабільними впродовж тривалого часу. Військові дії з обох сторін послідовні і малорезультативні, наступальні операції неефективні, і навіть при сприятливому завершенні призводять до обмежених результатів. Стратегічною метою позиційної війни стає демографічне і економічне виснаження супротивника.
Перехід до позиційної війни пояснюється нездатністю (при існуючому балансі сил і рівні розвитку зброї та військової техніки) обох сторін здійснювати прориви оборони суперника або розвивати тактичні прориви в оперативні.
Характерним прикладом позиційної війни можуть служити бойові дії в Першу світову війну на західному фронті з кінця 1914 року і на східному фронті з кінця 1915 року
Была нормативно закреплена в Вене Венским конгрессом 1814—1815 годов, участвовали представители всех европейских государств за исключением Османской империи. В рамках этой системы впервые было сформулировано понятие великие державы (тогда в первую очередь Россия, Австрия, Великобритания), окончательно оформилась многосторонняя дипломатия. Многие исследователи называют Венскую систему международных отношений первым примером коллективной безопасности, что было актуально на протяжении 35 лет, до начала Крымской войны. Также были систематизированы и унифицированы дипломатические ранги (посол, посланник и поверенный в делах) и четыре типа консульских учреждений. Были определены дипломатический иммунитет и дипломатическая вализа.
от там будет про гунов