Особое внимание уделяется практике соблюдения в дворянских семьях постов, вопросам организации и характера проведения религиозных праздников, знанию детьми молитв, а также проблеме посещения храмов юными дворянами и дворянками. В статье показано, что религиозное воспитание в семьях российских дворян во второй половине XIX начале ХХ в. либо вообще не занимало воспитателей, являясь лишь одной, и при этом далеко не главной составной частью процесса подготовки дворянских детей к школе, либо носило весьма формальный, внешний характер. Отмечено, что значительно бо`льшую, чем родители, роль в эмоционально-нравственной стороне веры играли прислуга и воспитатели (наставники). В результате накануне поступления в школу большинство детей российских дворян были своего рода «стихийно верующими», со следующими присущими им характеристиками наличием веры в сверхъестественное; опытом (в большинстве случаев) посещения церкви и участия, или хотя бы наблюдения, за молитвенной практикой; знанием, но при очень выборочном соблюдении, религиозного календаря; высокой информированностью о содержании Библии, но при отношении к этому содержанию как к учебному предмету.
Объяснение:
Мабуть, не варто надмірно поливати брудом владу, коли українські автомобілі розсипаються у перший рік експлуатації, український бензин псує двигуни, українська цегла тріскається при звичайній температурі, а курми-гриль з національних супермаркетів можна отруїтися.
"Економічна правда" продовжує цикл матеріалів, присвячених 20-річчю незалежності України.
Ми шукаємо відповідь на просте питання: чому економіка України не використала свій потенціал, і чому українці не можуть пишатися своїми економічними здобутками.
З 2005 року влада спробувала розбудувати в Україні європейську соціально-орієнтовану модель економіки. На першому етапі така політика була обґрунтована, оскільки через значну державну підтримку бізнесу в 1999-2004 роках рівень благополуччя українців був заниженим.
Проте згодом соціальна політика почала переростати в політику соціального популізму. Широкі соціальні видатки почали фінансуватися за рахунок приватизації, боргових запозичень та власних коштів підприємств, які держава вилучала у вигляді неповернення ПДВ та авансових платежів податку на прибуток.