Наиболее агрессивные планы по отношению к Украине испытывала Германия. Германское политическое руководство хотело разгромить Российскую империю, разделить от неё Украину и вместе с Белоруссией, Польшей и Кавказом включить ее в состав будущей Великогерманской мировой империи.
ответ: Нежелательное и безучастное
в венгрии в 1956 году в октябре произошли массовые манифестации, цчастники которых требовали отстранения коммунистов от власти. развитие событий в венгрии руководители ссср расценили как контреволюционный переворот подготовленный странами НАТО. советские войска двинулись на штурм Будапешта. в течени недели(4-11 октября 1956 г) вооруженное сопротивленние было сломлено на всей территории венгрии. в ходе боев около 200 тыс. человек бежало из венгрии погибло около 3 тысяч граждан. в итоге этой операции венгрия осталась в совместной системе союзов. к власти пришло новое правительство, готовое считаться с интересами ссср.
извини за ошибки))
1
Евангелическая уния (протестанты и их союзники)
Евангелическая уния
Швеция
Богемия
Датско-норвежская уния
Республика Соединённых Провинций Нидерландов
Франция
Шотландия
Англия
Саксония
Царство Русское
Войско Запорожское Католическая Лига (католики и их союзники)
2
Противники
Священная Римская империя
Католическая лига
Австрия
Бавария
Испания
Португалия
Датско-норвежская уния(1643-1645)
Речь Посполитая
Крымское ханство
Цель Война началась как религиозное столкновение между протестантами и католиками Германии
Результат Приверженцы всех религий (католицизма, лютеранства, кальвинизма) обрели в империи равные права
Лише 3,5% українців є членами політичних партій. Останніми роками цей показник лишався відносно стабільним. При цьому майже 80% українців не довіряють політичним партіям. Рівень суспільної недовіри до партій був традиційно низьким протягом останніх років, однак у 2015 р. він зазнав подальшого падіння – зараз лише 12% населення довіряє партіям. Водночас майже кожен четвертий громадянин (23%) зазначив, що серед наявних партій є така, яка захищає його інтереси.
Найважливішим для українців при виборі партії, за яку вони готові віддати голоси, є розуміння партією проблем її виборців. Високо цінять громадяни також зрозумілу програму дій партії, наявність сильної команди, а також чітку ідеологію. Водночас наявність відомого лідера під час вибору тієї чи іншої партії важлива лише для кожного п’ятого опитаного.
На думку переважної більшості українців (63%), діяльність партій в Україні загалом не відповідає демократичним стандартам. Цей показник навіть дещо зріс порівняно з минулими роками. Головний прояв такої недемократичності громадяни вбачають у тому, що партії обстоюють інтереси не своїх виборців, а власних лідерів і фінансових спонсорів. Серед інших дефектів респонденти згадували також нездатність партій дотримуватися заявлених цілей і програм, а також відсутність реального зв’язку партій із громадянами.
Основну відповідальність за фінансування партій українці покладають на їхніх лідерів і членів. Водночас лише 15% населення підтримує фінансування партій із державного бюджету. Так само громадяни не надто схвально оцінюють фінансування партій бізнесом – на таке згодні лише 14%. Однак при цьому громадяни не готові власноруч підтримувати навіть ті партії, які захищають їхні інтереси. На це зголосилися лише 13% (у 2009 р. таких було 10%, у 2012 р. – 6%), хоча 31% опитаних вважають, що саме прихильники партій повинні фінансувати їхню діяльність.
Объяснение: