А також відзначити наступні переваги вступу України до ЄС:
політичні переваги: Стабільність політичної системи та адаптація національного законодавства із
законодавством ЄС, реформування недієздатного національного судочинства;
економічні переваги: Забезпечення розвитку середнього та малого бізнесу, впровадження стандар-
тів ЄС у виробництві, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств;
соціальні переваги: Формування середнього класу, реформування освіти, охорони здоров’я, соціа-
льного захисту тощо;
ідеологічні переваги: Поширення української культури в країнах ЄС.
До негативних наслідків вступу України в ЄС можна назвати такі загрози:
- політичні загрози: Небезпека втягнення України в конфлікт цивілізацій між Заходом і мусуль-
манським світом;
- економічні загрози: Можливе переміщення до України шкідливих виробництва
соціальні загрози: Поглиблення демографічного спаду, проблема незаконної міграції та відтоку
кадрів;
- культурні (ідеологічні) загрози: Падіння духовності; а також визначити такі недоліки вступу
України до ЄС:
- політичні недоліки: Часткова втрата суверенітету, невизначеність стратегії розвитку ЄС, погір-
шення відносин з країнами СНД та іншими країнами;
- економічні недоліки: Втрата конкурентоспроможності певних галузей, складність переходу на
європейський рівень цін;
- соціальні недоліки: Ускладнення візового режиму зі східними сусідами;
- культурні (ідеологічні) недоліки: Розмивання національної самобутності України
соціальні загрози: Поглиблення демографічного спаду, проблема незаконної міграції та відтоку
кадрів;
- культурні (ідеологічні) загрози: Падіння духовності; а також визначити такі недоліки вступу
України до ЄС:
- політичні недоліки: Часткова втрата суверенітету, невизначеність стратегії розвитку ЄС, погір-
шення відносин з країнами СНД та іншими країнами;
- економічні недоліки: Втрата конкурентоспроможності певних галузей, складність переходу на
європейський рівень цін;
- соціальні недоліки: Ускладнення візового режиму зі східними сусідами;
- культурні (ідеологічні) недоліки: Розмивання національної самобутності України
Обоим странам , самозакрытым от внешнего мира , в 19 веке пришлось открыться. Китаю в результате "опиумных" войн, Японии в результате прихода "черных кораблей".
Более существовать автономно в меняющемся мире страны не могли.
Цинский Китай до последнего цеплялся за вековые порядки, весь запрос на модернизацию шел "снизу" , и от национально - освободительных восстаний.
В Японии же запрос на модернизацию шел "сверху". Сначала была реставрация Мэйдзи, в результате которой молодой император получил всю полноту власти, и дальше модернизация шла уже сверху. Естественно этот процесс шел быстрее.
Любая модернизация приносит успех только если проводится сверху и жёсткими мерами и только в экономике. Все полумеры и попытки одновременно провести политические преобразования приводят только к революциям и развалу страны. Примеров и тех и тех из истории масса. В Японии совпал запрос на модернизацию и решимость власти ее провести. В Китае же того времени нет. Китай учел уроки из своей истории в 1989 году, когда волнения на площади Тяньаньмэнь были жёстко подавлены, а курс на модернизацию экономики был продолжен.