Главное отличие заключалось в мировоззрении. Боги шумеров и вавилонян - более непредсказуемые, а их действия - более хаотичные. В Месопотамии, как известно, часто случались разного рода природные катаклизмы, опасные наводнения. Как результат - боги представлялись жителям Двуречья существами необычайной силы, которых нужно задабривать.
В Египте, где природа была менее разрушительной, боги воспринимались как добрые, щедрые и в целом благожелательные к людям. Египтяне считали, что их боги создали Египет как островок добра и порядка в мире, наполненном хаосом.
Далее: в Египте религия и государство были тесно связаны вместе. Фараон считался живым богом и был связующим звеном между людьми и остальными богами.
В отличие от египтян, жители Месопотамии (шумеры и вавилоняне) не верили в загробную жизнь.
Главное отличие заключалось в мировоззрении. Боги шумеров и вавилонян - более непредсказуемые, а их действия - более хаотичные. В Месопотамии, как известно, часто случались разного рода природные катаклизмы, опасные наводнения. Как результат - боги представлялись жителям Двуречья существами необычайной силы, которых нужно задабривать.
В Египте, где природа была менее разрушительной, боги воспринимались как добрые, щедрые и в целом благожелательные к людям. Египтяне считали, что их боги создали Египет как островок добра и порядка в мире, наполненном хаосом.
Далее: в Египте религия и государство были тесно связаны вместе. Фараон считался живым богом и был связующим звеном между людьми и остальными богами.
В отличие от египтян, жители Месопотамии (шумеры и вавилоняне) не верили в загробную жизнь.
Роки Паді́ння За́хідної Ри́мської імпе́рії — одна з проблем в історіографії Пізньої Античності, в основі якої лежить дослідження причин ліквідації влади імператорів Західної Римської імперії. Її дослідження бере свій початок з роботи англійського історика Едварда Гіббона (1776) «Історія занепаду і падіння Римської імперії»
Гесперійський імператор Юлій Майоріан (457—461) зробив останню спробу зміцнити державу. Він намагався впорядкувати збирання податків, покращити життя середніх землевласників, відновити покинуті міста. Щоб полегшити фінансові справи в провінціях, Майоріан намагався скасувати їхні борги. За його правління дещо зміцнилося становище римлян у Галлії та Іспанії. Міць імперії почала відроджуватися. Однак у цьому не була зацікавлена ані римська знать, ані варварські королі, яким заважала сильна влада.
У 30-х рр. V ст. гунський вождь Аттіла об'єднав під своєю владою гунські племена. Потім він зайняв деякі римські провінції. Під тим приводом, що імператор не задовольнив його вимог, Аттіла розграбував Галлію.
Объяснение:
455 р. Рим розграбували вандали, захопивши велику здобич і багато полонених, серед яких була імператриця Євдокія. Римський патрицій Орест посадив на престол свого сина Ромула Августула і від його імені управляв державою. Однак проти нього повстали варварські найманці, на чолі яких був скіф Одоакр. 476 р. Ореста було вбито, Ромула Августула позбавлено влади, а знаки імператорського звання Одоакр відіслав у Константинополь.
Цю подію прийнято вважати кінцем Західної Римської імперії.