Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції (далі - Методичні рекомендації) розроблені для державних органів та органів місцевого самоврядування відповідно до:
Указу Президента України від 12 лютого 2000 року № 229/2000 “Про вдосконалення координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю”;
Указу Президента України від 6 лютого 2003 року № 84/2003 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”;
Указу Президента України від 9 лютого 2004 року № 175/2004 “Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції”;
Указу Президента України від 18 листопада 2005 року № 1615/2005 “Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції”;
Указу Президента України від 20 лютого 2006 року № 140/2006 “Про концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні”;
Указу Президента України вiд 11 вересня 2006 року № 742/2006 “Про Концепцію подолання корупції в Україні „На шляху до доброчесності”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 641 “Про застосування статті 13 Закону України „Про державну службу”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1220 “Про стан виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади актів законодавства про державну службу та боротьбу з корупцією”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1999 року № 1785 “Про подання органами виконавчої влади аналітичної інформації про виконання вимог закону України „Про боротьбу з корупцією”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 року № 746 “Про програму розвитку державної служби на 2005-2010 роки”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 року
№ 1673 “Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767 “Про затвердження комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки”;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року № 657-р “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” на період до 2010 року”;
Наказу Мінстату України від 26.12.95 № 343 “Про затвердження форми особової картки кандидата на посаду державного службовця та інструкції по її заповненню”;
Наказу Головдержслужби України від 23.10.00 № 58 “Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця”;
Наказу Мінфіну України від 09.04.01 № 175 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, “Декларації про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця, щодо себе та членів своєї сім'ї”;
1. Иудеи оказались невольно вовлеченными в жизнь вавилонян. Им пришлось в целях собственного выживания забыть о своей родине. Но они все же старались соблюдать свои древние обычаи, однако из-за отсутствия храмов, приходилось собираться в домах священников. 2. Пирамиды являлись гробницами Египетских фараонов, а заккураты строились как место обитания Земного Божества. В зиккуратах не было никаких внутренних помещений и они всегда имели наружные лестницы; в то же время пирамиды имели внутренние помещения, Построены в разных архитектурных стилях. 3.Валтасар устроил пир, предаваясь различным утехам, когда надо было отстаивать город и сражаться с врагом. После чего на стене появилась пророческая надпись, предвещающая смерть ему и его царству. В ту же ночь Валтасар погиб. Смысл мифа в том, что нельзя предаваться веселью во время бедствий.
Когда столица Вавилонии подверглась осаде, Валтасар, его войска и жители всего города устроили праздник, были беспечны и веселы. Вместо того, чтобы отстаивать город, сражаться с врагом, они укрылись в крепости и предавались разнообразным потехам. Они пили из священных чаш, взятых из иерусалимских храмов, и восхваляли языческих богов. Вдруг на стене появились слова, написанные неведомой рукой: "царство твоё исчислил Бог, и конец положил ему, взвешен ты на весах и найден очень лёгким; разделят твоё царство и отдадут его персам и мидянам". Что и сбылось. Город был взят, а Валтасар убит.
Смысл этой легенды можно передать лишь одной фразой: не стоит устраивать" пир во время чумы". Царь устроил вакханалию и праздник не в самое подходящее для этого время. Не нужно быть столь беспечным, особенно когда ты правитель, и от твоего решения зависит судьба народа. Также царю не стоит забывать о Боге, который возвысил его над этим народом, и который также в одночасье может свергнуть.
Методичні рекомендації з питань запобігання та протидії корупції (далі - Методичні рекомендації) розроблені для державних органів та органів місцевого самоврядування відповідно до:
Указу Президента України від 12 лютого 2000 року № 229/2000 “Про вдосконалення координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю”;
Указу Президента України від 6 лютого 2003 року № 84/2003 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією”;
Указу Президента України від 9 лютого 2004 року № 175/2004 “Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції”;
Указу Президента України від 18 листопада 2005 року № 1615/2005 “Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції”;
Указу Президента України від 20 лютого 2006 року № 140/2006 “Про концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні”;
Указу Президента України вiд 11 вересня 2006 року № 742/2006 “Про Концепцію подолання корупції в Україні „На шляху до доброчесності”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 641 “Про застосування статті 13 Закону України „Про державну службу”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1220 “Про стан виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади актів законодавства про державну службу та боротьбу з корупцією”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1999 року № 1785 “Про подання органами виконавчої влади аналітичної інформації про виконання вимог закону України „Про боротьбу з корупцією”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 року № 746 “Про програму розвитку державної служби на 2005-2010 роки”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 року
№ 1673 “Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів”;
Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767 “Про затвердження комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки”;
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 року № 657-р “Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” на період до 2010 року”;
Наказу Мінстату України від 26.12.95 № 343 “Про затвердження форми особової картки кандидата на посаду державного службовця та інструкції по її заповненню”;
Наказу Головдержслужби України від 23.10.00 № 58 “Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця”;
Наказу Мінфіну України від 09.04.01 № 175 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави, “Декларації про доходи, зобов'язання фінансового характеру та майновий стан державного службовця та особи, яка претендує на зайняття посади державного службовця, щодо себе та членів своєї сім'ї”;
Объяснение: