Алексей Михайлович ( 17 марта 1629 - 29 января 1676) - второй царь из династьи Романовых.
Задачи, которые Алексей Михайлович стремился решить во внутренней политике:
изменение системы управления государством (был создан приказ тайных дел, составлено новое Соборное уложение в 1649 году, Боярская дума стала заседать постоянно);
военная реформа (формирование новых полков по заподноевропейскому стилю);
создание первых учебных заведений, на европейский манер (Славяно-греко-латинская академия в Москве).
Задачи, которые Алексей Михайлович стремился решить во внешней политике:увеличение авторитета России ( Россия - наследница Византии) в Европе и присоединение новых земель (война с Польшей и Литвой).
В результате царствования: обьединение России с Украиной, продолжение колонизации Сибири, основаны Симбирск, Иркутск, Пенза. При его непосредственном участии было создано Соборное Уложение и воинский устав. Алексей Михайлович запретил Юрьев-день, т.е. крестьяне и посадские люди не могли перейти к другому хозяину. Таким образом в 1648 году произошло полное закрепощение крестьян.
Объяснение:
1. Земские соборы при первых Романовых
Правитель:
Михаил Федорович Романов и Алексей Михайлович Романов.
Во для сравнения:
Какие слои населения были представлены?
Какие слои населения играли главную роль?
Как часто созывались?
Какие во решали?
2. Боярская дума при первых Романовых
Правитель:
Михаил Федорович Романов и Алексей Михайлович Романов
Кто входил в состав?
Какие во решали?
Кто руководил работой?
Как часто созывались?
3. Приказная система при первых Романовых
Название приказа Полномочия (функции)
4. Реформа армии
4.1 Насколько необходима была реформа армии? ответ обосновать.
4.2. Какие виды воинских формирований появились в полках «иноземного» строя?
4.3 Кто служил в пехоте русского строя?
5. Соборное уложение 1649г?
5.1. Причина принятия:
5.2. Автор проекта Соборного уложения:
5.3. Значение принятия Соборного уложения 1649г
Політику Юлія Цезаря можна прослідкувати через аналіз його реформ. Попри те, що він був диктатором, його політика робила всі спроби, аби побудувати державу загального добробуту.
Економічні реформи:
Цезар ініціював багато економічних реформ. Він вирішив осушити болота для збільшення ріллі на батьківщині. Він командував будівельними проектами для покращення морських подорожей. Окрім поліпшення житлових умов для римлян, Цезар збудував новий канал в Коринфі (місто в сучасній Греції). Так само він наказав відбудувати Карфаген, столицю карфагенської цивілізації, яку римляни зруйнували під час каральних воєн. Оновлення міста було важливим для Цезаря, і він витратив багато часу і сил на це питання. Ділові райони також були відремонтовані в Римі, що спричинило появу нових театрів та храмів. Однією з найбільш відомих економічних реформ Цезаря було регулювання закупівель зерна. Він ретельно контролював хліборобські операції, щоб усі римляни, від бідних до заможних, могли їсти достатньо. Так само перерозподіл земель серед бідних був поширеним під час правління Цезаря. Він навіть започаткував земельну реформу для ветеранів армії та заснував колонії на кількох завойованих територіях. Він відновив старі закони проти марнотратства. Він відстоював права власності та вживав заходів до відновлення римської системи фінансів та створення економічної стабільності. Щоб полегшити тягар боргів, він встановив обмеження на позики та запозичення.
Політичні реформи:
Цезар окреслив програму реорганізації судів, а заради порядку підвищив рівень покарання за злочини, вчинені багатими та бідними. Більшість його політичних реформ, особливо коли він переписав Римську конституцію за часів диктаторства, були зосереджені на зниженні опору своєму правлінню, зміцненню своєї влади, але головним чином на перетворенні Риму в більш централізовану, потужну і згуртовану державу.