Объяснение:
Характеризуючи соціальні та світоглядні передумови середньовічної культури, необхідно усвідомити хронологічні рамки Середньовіччя. Під середньовічною культурою сучасна наука розуміє культуру доби феодалізму, що відповідно до країн Західної Європи становить період приблизно від У до ХУ ст. Формування феодальних відносин у країнах Західної Європи відбувається нерівномірно. У Франції та Італії – впродовж ІХ-ХІ ст., у Німеччині – до середини ХІ ст., завоювання Англії кінця ХІ ст. прискорили процеси феодалізації у цій країні.
До кінця ХІ ст. у Західній Європі завершується поділ суспільства на землевласників – феодалів (сеньйорів) та залежних селян (сервів). Феодальні відносини характеризуються поєднанням верховної влади, у тому числі політичної, з землеволодінням, васальною ієрархією. Відносини особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів) становили систему васалітету. Васал отримував землі від вищестоящого сеньйора, який, у свою чергу, був чийсь васал. Одержання землі зобов’язувало васала виконувати військові обов’язки, брати участь у суді і т.д.
768-814 (роки правління)
Коли Карл Великий прийшов до влади на дворі був 768 рік, йому не вдалося домогтися однозначної підтримки всіх франкських еліт. Частина пологів підтримала брата Карла Великого - Карламана. Карл хотів залишити собі всі володіння. Карламан образився і втік в Італію. Король лангобардів став надавати Карломану до і підтримку. Тим самим втручаючись у внутрішні справи суверенної держави. Надалі до союзу приєднався герцог Баварії Тассілон. Лонгобради оголосили франкам війну. У 774 році франки розгромили Лагобардов в битві при Фабії, Дізідерій потрапив в полон і його відправили в чоловічий монастир. Королівство лангобардів формально було збережено, але було приєднано в Франтовський королівству. Кар Великі коронувався залізною короною Лангобардского королів.
Читали объявления в газетах.
Первые газеты издавались в России ещё при Петре 1. В них встречались такие рубрики, как: «Продажи»; «Подряды»; «Отъезжающие» с рекламной информацией. Газету мог прочесть любой человек, который был хоть сколько-нибудь грамотным (а при том же Петре 1 русский язык был значительно упрощен и стал доступнее для более широких слоёв населения). Поэтому газеты могли читать образованные горожане и даже некоторая часть крепостных крестьян, которые получили начальное образование (при Екатерине 2 открывались деревенские школы, в которых могли обучаться крестьяне). Однако, была ли у крестьян возможность купить жильё, вопрос открытый. Я думаю, вряд ли, ведь в 18 веке они были обложены огромным количеством повинностей, своих денег у них толком не было.