Представники міжнародних правозахисних організацій на прес-конференції в Києві відзначили тенденцію, яка показує, що невизнані території зосереджені на «південному кордоні захисту Російської Федерації» і в таких регіонах, практично, зникає поняття прав людини.
Про це заявила керівник відділу Східної Європи та Центральної Азії міжнародної організації «За права людини» Олександра Кулаєва, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
«Ми дуже багато працюємо щодо суперечливих територій Східної Європи – це п'ять територій із закінченим процесом невизнання цих територій: Придністров'я, Крим, Абхазія, Осетія і Нагірний Карабах. Ви бачите, що вони вишиковуються в чітку лінію – це південна межа захисту Російської Федерації. Усі ці п'ять утворень – це частина досить чіткої тенденції політичної, геополітичної, регіональної, і це призводять до того, що для нас як правозахисників є дуже важливим – до повного зникнення поняття права на цих територіях», – зазначила правозахисник.
Таким чином, за її словами, на цих територіях неможливо звернутись до «визнаних, які об'єктивно перевіряються і потрапляють під контроль спільноти, в тому числі міжнародної, національні суди». Разом із тим у Криму експерти вказують на низку порушень прав людини.
«Ми констатуємо там дуже серйозні порушення: викрадання, зникнення, насильницькі смерті, насильницькі, незаконні позбавлення волі і незаконні вироки некомпетентними для цих справ судами. Ми також констатували порушення права власності у серйозних масштабах, порушення права пересування і навіть права на освіту, права на здоров'я і багато інші порушення прав людини, які вкрай типові для ось цих названих п'яти регіонів, що опинилися в одному становищі», – додала Олександра Кулаєва.
16 березня 2014 року на території Криму і міста Севастополь відбувся так званий «референдум про статус півострова», за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму 20 лютого 2014 року. Країни Заходу також не визнають анексію Криму і запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
Эта великолепная гробница находилась в Галикарнасе, столице небольшого Карийского государства, находящегося в Малой Азии. Из греческой архитектуры поздней классики, гробница была одним из самых грандиозных памятников.Галикарнас имел географическое удобное расположение. Здесь был удобный в торговом отношении порт, укрепленный самой природой. Вдоль гавани шла рыночная площадь, а далее была проложена широкая развернутая улица, идущая вверх через центр излучины гавани и ее окаймления. На этой улице посередине и был воздвигнут Галикарнасский Мавзолей, сооруженный в таком неповторимом и грандиозном масштабе, что был причислен к семи чудесам света.
В рассказе о Галльском нашествии 390 г. Ливий и Плутарх описывают группу старцев, которые обрекли себя на смерть ради более молодых сограждан оказать сопротивление врагу. Эти старые люди некогда были консулами и справляли триумфы, но в момент нашествия они были уже слишком дряхлыми и больными для борьбы с врагом, и поэтому объявили о своей готовности умереть вместе с родным городом. Надев праздничные одежды и держа знаки былого достоинства и почестей, они уселись в курульные кресла у входа в свои дома и стали ждать прихода галлов. Вместе с Великим понтификом они прочли подходящую случаю молитву, в которой обрекали себя смерти за свою родину и народ.Галлы, проникнув в город, с удивлением и восхищением взирали на этих людей, подобно статуям, восседавших у портиков своих домов, окружавших форум. В торжественности их облика и выражении лиц было нечто не от мира сего, сближающее их с богами. Один из галлов решил дотронуться до бороды Марка Папирия, в ответ на что тот ударил противника своим жезлом из слоновой кости. Рассвирепевший галл выхватил меч и зарубил Папирия, тут же и другие старики были убиты прямо в своих креслах.
Представники міжнародних правозахисних організацій на прес-конференції в Києві відзначили тенденцію, яка показує, що невизнані території зосереджені на «південному кордоні захисту Російської Федерації» і в таких регіонах, практично, зникає поняття прав людини.
Про це заявила керівник відділу Східної Європи та Центральної Азії міжнародної організації «За права людини» Олександра Кулаєва, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.
«Ми дуже багато працюємо щодо суперечливих територій Східної Європи – це п'ять територій із закінченим процесом невизнання цих територій: Придністров'я, Крим, Абхазія, Осетія і Нагірний Карабах. Ви бачите, що вони вишиковуються в чітку лінію – це південна межа захисту Російської Федерації. Усі ці п'ять утворень – це частина досить чіткої тенденції політичної, геополітичної, регіональної, і це призводять до того, що для нас як правозахисників є дуже важливим – до повного зникнення поняття права на цих територіях», – зазначила правозахисник.
Таким чином, за її словами, на цих територіях неможливо звернутись до «визнаних, які об'єктивно перевіряються і потрапляють під контроль спільноти, в тому числі міжнародної, національні суди». Разом із тим у Криму експерти вказують на низку порушень прав людини.
«Ми констатуємо там дуже серйозні порушення: викрадання, зникнення, насильницькі смерті, насильницькі, незаконні позбавлення волі і незаконні вироки некомпетентними для цих справ судами. Ми також констатували порушення права власності у серйозних масштабах, порушення права пересування і навіть права на освіту, права на здоров'я і багато інші порушення прав людини, які вкрай типові для ось цих названих п'яти регіонів, що опинилися в одному становищі», – додала Олександра Кулаєва.
16 березня 2014 року на території Криму і міста Севастополь відбувся так званий «референдум про статус півострова», за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Верховна Рада України офіційно оголосила початком тимчасової окупації Криму 20 лютого 2014 року. Країни Заходу також не визнають анексію Криму і запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».