Особенности Внутренней политики при Ярославе. 1) укрепление основ единства русского общества в рамках единого государства 2) Ярослав послал наместников (сыновей) в главные (чаще торговые) города и потребовал от них беспрекословного повиновения 3) церковное строительство 4) ликвидация зависимости церкви от Византии (1051 год - митрополитом становится русский монах Илларион) 5) открытие первых русских школ, церковных библиотек, переводческих центров при монастырях 6) появление четкой системы наследования
Древние же князья формировали сохдание государства, небыло чёткой системы наследования, до Владимира славяне были язычниками, потом стали христианами и епископа всегда назначала Византия. ))
По смерті князя Данила (1264) його королівство розпалося. Спочатку влада перейшла до Василька Романовича (1264- 1269). Для нього, м’якого й поступливого, цей тягар виявився непосильним. Не маючи вдачі володаря, він не спромігся зберегти ні централізованої влади, ні територіально-політичної цілісності королівства. Влада його поширювалася лише на Західну Волинь зі стольним містом Володимиром. Поновилася удільна система. Сини Данила отримали: Лев — Галицьку й Перемишльську землі, Шварно - Холмську й Белзьку землі та Чорну Русь (Західна Волинь), Мстислав - Луцьк зі Східною Волинню і Теребовлянщину. Коли ж Василько Романович помер, його землю успадкував син Володимир. Володимир Василькович після смерті свого батька в 1269 році зайняв престол у Володимирі (Волинському) й став правитиземлями Західної Волині. Це був дуже освічений, добрий, чесний, справедливий і мужній володар, котрий, уникаючи війн із сусідами, дбав про добробут населення, розвиток ремесел, промислів, торгівлі, сільського господарства. Попри важку хворобу займався розбудовою міст, церков і монастирів, опікувався письменством і культурою. Він належить до найвизначніших постатей нашої історії. Саме з його ім’ям дослідники пов’язують створення другої, волинської, частини Галицько-Волинського літопису.
римська імперія
Объяснение:
порівнняня