Объяснение:
Кроме того, всестороннее исследование истории государств Аккоюнлу и
Сефевидов, включая их взаимосвязи со странами Европы, имеет большое значение и для
более полного уяснения с научной точки зрения многих проблем всемирной истории. Это
объясняется прежде всего тем, что международные торговые пути, связывавшие Среднюю
Азию, Китай, Индию и побережье Персидского залива с бассейном Черного и
Средиземного морей, а страны Ближнего и Среднего Востока через Дербентский проход и
по волжско-каспийскому водному пути — с Россией, проходили через территории
государств Аккоюнлу и Сефевидов, что оказывало положительное влияние на их
внешнеэкономические связи. В то же время здесь были сосредоточены знаменитые
ремесленные и торговые центры и сырьевые ресурсы Азербайджана и всего Закавказья, а
также Ирана, что создавало благоприятные условия для поддержания тесных торговых
связей со странами Запада и самими этими государствами. Важную роль в экономических
взаимоотношениях государств Аккоюнлу и Сефевидов играл азербайджанский шелк, в
первую очередь шелк-сырец. Таким образом, взаимные торговые связи государств
Аккоюнлу и Сефевидов с европейскими странами были, фактически, продолжением и
одним из этапов экономических взаимоотношений, установившихся между
цивилизациями Востока и Запада в глубокой древности. Поэтому исследование
взаимосвязей государств Аккоюнлу и Сефевидов с западным миром как отдельная
научная проблема имеет большое значение и для всестороннего освещения
экономических взаимоотношений народов Азии и Европы в целом.
Без основательного изучения взаимоотношений государств Аккоюнлу и Сефевидов
с западными странами невозможно полностью охватить как отдельную научную проблему
и такой вопрос, как история дипломатических отношений между Европой и Востоком,
сложившихся на основе взаимных экономических интересов и в то же время
направленных на решение одинаково важных и для Европы, и для Азии политических
проблем.
Важнейшим военно-политическим актором, сближающим Аккоюнлу и Сефевидов
с западными державами, была «турецкая проблема». Начиная с середины XV века
Османское государство, захватывая важнейшие стратегические пункты на стыке Азии и
Европы и превратившись в могущественную империю — «единственную подлинную
военную державу средневековья» /7, с. 189/, представляло собой не только серьезное
препятствие на пути многовековых традиционных торговых связей, соединяющих Восток
со странами Запада, но и чрезвычайно большую военно-политическую опасность для
своих соседей на обоих континентах. С середины XV века борьба против Османской
империи превратилась в главный вопрос внешней политики целого ряда государств
Европы и Азии, в том числе Аккоюнлу и Сефевидов. Проводя активную внешнюю,
политику, направленную против захватнических планов Османской империи, государства
Аккоюнлу и Сефевидов в разные периоды занимали ведущее место в антитурецкой
Модернізація промисловості на початку 20 століття стала основною метою політики багатьох держав світу. Саме від темпів модернізації залежало підвищення військової могутності, розширення експорту і зміцнення добробуту громадян. Модернізація країн у цей період була розділена на дві основні моделі органічного і наздоганяючого розвитку.
Модель органічного розвитку
Така форма модернізації була притаманна США, Франції і Великобританії. Індустріальний розвиток в цих державах відбувалося поетапно і залежало від соціально економічних передумов. Так у Великобританії модернізація промисловості починалася з удосконалення важкого машинобудування.
На підприємствах встановлювалися нові верстати і двигуни. Обладнання з сталі і чавуну сприяло підняттю гірничої справи. Не відставали від модернізації і північні штати США, яких не торкнулися феодальні відносини, подібно південь держави.
На впровадження моделі органічного розвитку цим країнам знадобилося більше століття. Головною умовою модернізації було розширення зовнішнього і внутрішнього ринку. Важливим також було створення акціонерних товариств, які регулювали притоки банківського капіталу у виробництво.
Модель органічного розвитку модернізації була доступна тільки державам з політичною і соціальною стабільністю, з зміцнилася владою і наявністю великих промисловців. Така форма модернізації була прийнятна країнам, які спочатку стали на шлях промислового виробництва, як домінуючої сфери народного господарства.
Модель наздоганяючого розвитку
Незважаючи на те, що такі держави як Росія, Німеччина, Австрія. Угорщина, Італія і Японія також володіли значно розвиненим мануфактурним виробництвом, їх прилучення до індустріального суспільства проходило вельми нерівномірно.
Негативну роль у цьому зіграла істотна обмеженість матеріальних ресурсів, а також внутрішні міжусобиці, викликані соціально – політичною нестабільністю в державах. Ініціатива модернізації промисловості в таких країнах виходила безпосередньо від уряду і була позбавлена підтримки, як самих великих підприємців, так і населення.
Головним стимулом модернізації виробництва в Російській імперії стала поразка в Кримській війні, яке викликало необхідність підвищення військового виробництва. Розпочаті відразу ж після кріпосної реформи, модернізація протривала аж до 20- х років 20 століття.
Протягом цього періоду, на індустріальному становленні відображалися всі політичні події в державі, через що цей процес безліч разів обривався. Стимулом модернізації Австро -Угорщини стало її поразка у військових діях з Пруссією.
Першою азіатською країною, що вступила на шлях модернізації промисловості, стала Японія. На відміну про багатьох держав, у процесі модернізації японської промисловості значну роль зіграла ідеологія.
Імператор зумів переконати населення в тому, що є земним посланником бога і виконує його пряму місію. Якщо спочатку народ активно протестував проти зміцнення промисловості, так як головний ставка у розвитку господарства робилася на аграрний сектор, то з часом він прийняв волю імператора.
Головною особливістю наздоганяючої моделі розвитку був тотальний контроль над процесом впровадження нових технологій з боку держави.
ответ:крч, во время вов в зуралье проходили отряды фрыцоф они не давали покоя портизанал , те стали бить фрыцоф, фрыцы поняли что у них изчезают отряды и начали вести пропоганду против портезаноф, тогда портизаны по у жукова, но он их послал, тогда все мужики зауральска стали уходить в армии и не закончив обучения они бежали на фронт в зауралье, они держ
Объяснение: