Объяснение:
— смерть царевича Дмитрия означала, что Россия лишилась единственного наследника престола из династии Рюриковичей, что означало наступление династического кризиса после смерти бездетного Фёдора Ивановича; это стало одной из предпосылок начала Смутного времени (А);
— восстание под предводительством С. Т. Разина стало одним из самых мощных народных движений «бунташного века», оно продемонстрировало правящей верхушке последствия, к которым может привести бесправное положение народа (Б);
— в ходе реформы вводилась единая для всей страны денежная единица — московский рубль; без этой меры, при нескольких монетных системах в одной стране, развитие экономики России (в частности, торговли) было крайне затруднено (В);
— принятие Соборного Уложения стало законодательной основой самодержавного и крепостнического строя (Г
Китайська революція — серії великих політичних повстань в Китаї в 1911 - 1949, що призвели до правління Комуністичної партії і встановлення Китайської народної республіки. У 1912 національне повстання скинуло імператора Манчжурії династії Цін. У 1923-1925 - під керівництвом Сунь Ятсена розвився патріотичний рух, націоналісти Чан Кайші в 1925-49 або гоміньдан були зміщені зростаючим комуністичним рухом. Довгий кидок (10 тис. км) в 1934-35 армії комуністів, щоб уникнути атак націоналістів висунув Мао Цзедуна як комуністичного лідера. Під час Другої світової війни 1939-1945 різні китайські політичні лідери виступали проти вторгнення Японії. Конфлікти закінчилися громадянською війною 1946-49, коли сили націоналістів були розбиті, а Чан Кайши перебрався на острів Тайвань. З цього моменту було оголошено про існування Китайської народної республіки під керівництвом комуністичного лідера Мао Цзедуна.
Характерним для української культури XVIII ст. був процес "вимивання" високоосвічених людей і представників української культури з національного середовища. Українці обіймали високі пости в Росії: від церковних ієрархів до вихователів царської сім'ї, від ректорів вищих навчальних закладів до різних державних адміністраторів.
Вагомий внесок українці зробили у розвиток російської архітектури XVIII ст. У стилі українського бароко вони спорудили храми у Філях, Ізмайлово, Новодівичому монастирі. Випускник Києво-Могилянської академії українець І. Зарудний плідно працював архітектором у Москві й Петербурзі. Український скульптор, уродженець Чернігова І. Мартос створив відомий пам'ятник Мініну і Пожарському на Красній площі в Москві.
У середині XVIII ст. освіта тництво на Лівобережній Україні перебували на вищому рівні, ніж у Росії. Початкову освіту здобували у школах при церквах і монастирях, середню - у колегіумах Чернігова, Переяслава, Харкова. З кінця XVIII ст. в Україні почали діяти перші професійні школи: шпитальна в Єлісаветграді (сучасний Кіровоград), артилерійська школа і штурманське училище в Миколаєві.
Освітнім центром довгий час залишалася Києво-Могилянська академія. Однак починаючи з середини XVIII ст. Академія переживає кризу. Тісно пов'язана з церквою і укомплектована викладачами - представниками духівництва, основну увагу Академія приділяла таким предметам, як теологія, риторика, філософія. Через релігійну орієнтованість і традиціоналізм у навчанні вона ставала нецікавою для молоді.
На відставання Києво-Могилянської академії від вимог часу зауважували передові українські кола. У 60-ті роки XVIII ст. вони неодноразово зверталися до Катерини II з проханням відкрити в Україні університет (Московський університет відкрився в 1755 р.), причому на базі Академії з огляду на те, що вона виникла на основі світської школи. Та цьому проекту не судилося здійснитися, позаяк політика самодержавства була спрямована на викорінення української самобутності. У 1814 р. Академія припинила діяльність як світський навчальний заклад.