а початку xx ст. національно-визвольний рух у наддніпрянській україні набув політичного характеру: його учасники усвідомлювали необхідність боротьби за українську державу. у січні 1900 р. в харкові діячі студентського руху д. антонович, б. камінський, м. русов та інші разом із членами "вільних громад" заснували революційну українську партію (руп). її програму виклав адвокат м. махновський у брошурі "самостійна україна". в ній він закликав народ до боротьби за єдину й неподільну вільну самостійну україну від карпат до кавказу. руп обстоювала інтереси селянства, працювала в масах. рупівці взяли активну участь в селянському русі. у 1900-1901 рр, в україні відбулося 670 селянських виступів, а 1902 р. він охопив полтавську, київську, харківську губернії. селяни палили поміщицькі маєтки, ділили їхні землі. повстання придушувалися збройною силою, але це лише загострювало суперечності.
у 1902 р. м. махновський створює українську народну партію (унп). її основними цілями, сформульованими м. міхновським у кількох програмних документах, були: просвіта українського народу шляхом роз'яснення його національних інтересів; побудова самостійної демократичної держави; націоналізація землі й передача її селянам без викупу; усуспільнення засобів виробництва й ліквідація експлуатації. лідер унп м. міхновський зробив вагомий внесок у справу розбудови української державності, вказавши на те, що нашому народові слід іти до незалежності, використовуючи досвід західної цивілізації.
1904 р. частина членів рупу утворила українську соціал-демократичну спілку, яка на початку 1905 р. влилася до меншовицької фракції рсдрп на правах її автономної секції. інша частина під керівництвом в. винниченка, с петлюри й м. порша у грудні 1905 р. проголосила утворення української соціал-демократичної робітничої партії (усдрп). це одна з найчисленніших партій, яка обстоювала ідеї автономії україни, конфіскації земельної власності й демократизації суспільного" життя. не визнаючи більшовицького революційного екстремізму, лідери партії не погоджувалися увійти до складу рсдрп. на таких же позиціях стояла єврейська соціал-демократична робітнича партія "бунд", що діяла в середовищі єврейського пролетаріату і ремісничого люду в україні.
легальну агітацію за демократичну україну в складі демократичної росії та відродження української культури проводили українська демократична партія (удп) на чолі з о. лотоцьким і є. чикаленком, а також українська радикальна партія (урп), лідерами якої були б. грінченко та с. єфремов.
певний вплив, особливо в донбасі і подніпров'ї, мала російська соціал-демократична робітнича партія (рсдрп), яка виступала згідно з програмою за повалення самодержавства й заміну його демократичною республікою, рівноправність громадян і право всіх націй на самовизначення.
У самого же Кроноса не было уверенности в прочности и долговечности своей власти: он боялся, что его дети восстанут против него и его постигнет участь его собственного отца Урана. В связи с этим, Кронос повелел своей жене Рее приносить ему рождавшихся детей, пятерых из которых он безжалостно проглотил: Гестию[3], Деметру[4], Геру, Аида и Посейдона[5].
Апофеоз Геркулеса.Ноэль КуапельПолет Борея с Орифеей.Чарльз Уильям Митчелл
Рея, чтобы не потерять и последнего своего ребёнка, по совету родителей, Урана-Неба и Геи-Земли, удалилась на остров Крит, где в глубокой пещере родила своего младшего сына Зевса[6]. Скрыв в пещере новорождённого, Рея дала жестокому Кроносу проглотить вместо сына длинный камень, завёрнутый в пелёнки. Кронос и не подозревал, что был обманут своей женой, в то время как Зевс рос на Крите под присмотром нимф Адрастеи и Идеи, вскормивших его молоком божественной козы Амалфеи. Пчёлы носили мёд маленькому Зевсу со склонов высокой горы Дикты, а у входа в пещеру юные куреты[7] ударяли мечами в щиты всякий раз, когда маленький Зевс плакал, чтобы его плач ненароком не услышал всевластный Кронос.
На смену титанам пришло царство Зевса, победившего своего отца Кроноса и ставшего верховным божеством Олимпийского пантеона; властелином небесных сил, повелевающим громами, молниями, тучами и ливнями. Господствуя во вселенной, Зевс давал людям законы и охранял порядок.
В представлении древних греков Олимпийские боги были похожи на людей и отношения между ними напоминали отношения между людьми: они ссорились и мирились, завидовали и вмешивались в жизнь людей, обижались, принимали участие в войнах, радовались, веселились и влюблялись. Каждый из богов имел определенное занятие, отвечая за конкретную сферу жизни:
ответ:это лехко ты что такая туп*ая?!
Объяснение: