Христианство — самая крупная авраамическая и мировая религия как по численности приверженцев, которых около 2,4 млрд, так и по географической распространённости — в каждой стране мира есть хотя бы одна христианская община. Основные направления в христианстве: католицизм — около 1,2 млрд верующих; протестантизм — около 800 млн; православие — около 280 млн; Древневосточные православные церкви (миафизитство) и древневосточная Ассирийская церковь Востока (несторианство) — 70—80 млн[3][4]. В 1054 году произошёл раскол христианской церкви на католическую и православную (древневосточные церкви отделились ранее). Появление протестантизма стало результатом реформационного движения в Католической церкви в XVI веке
Тодішній міністр народної освіти Микола Василенко ініціював створення національної Академії наук під патронатом держави. На українських землях функціонували наукові товариства у Львові та Києві. Своєю структурою та діяльністю вони були подібні до академії наук. Але існували за рахунок приватної ініціативи та пожертв.
Для організації академії Василенко запросив відомого науковця та прихильника створення мережі державних науково-дослідних установ Володимира Вернадського, який якраз перебував на Полтавщині. Очолювана Вернадським комісія виробила законопроект створення академії та її статут. 14 листопада гетьман Павло Скоропадський затвердив Закон про заснування Української академії наук у Києві. Того ж дня призначено перших 12 дійсних членів УАН: Дмитро Багалій, Агатангел Кримський, Микола Петров, Степан Смаль-Стоцький, Володимир Вернадський, Степан Тимошенко, Микола Кащенко, Павло Тутковський, Михайло Туган-Барановський, Федір Тарановський, Володимир Косинський, Орест Левицький. 26 листопада оприлюдннили статут УАН, у якому зазначалося: «Українська Академія наук у Києві є найвищою науковою державною установою на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданні верховної влади».
Объяснение: