Версальсько-Вашингтонська система договорів, підписаних після Першої світової війни, передбачала збереження і зміцнення загального миру та безпеки, непорушності кордонів, загального роззброєння. Було створено міжнародну організацію — Лігу Націй, що повинна була контролювати дотримання міжнародних норм.У 1930-х рр. політика Німеччини, Італії та Японії, які уклали «антикомінтернівський пакт», стає агресивною. Великі держави (Англія і Франція) проводили політику «невтручання» і «умиротворення» агресора.Лідери Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції у вересні 1938 р. уклали мюнхенську угоду про поділ Чехословаччини. У березні 1939 р. Німеччина окупувала Чехію, а Угорщина — Закарпаття. Таким чином, Німеччина поширювала свій вплив на Схід. За цих умов радянський уряд пішов на зближення з гітлерівською Німеччиною.Визначивши наступною жертвою Польщу і остерігаючись при цьому війни на два фронти, Берлін також був зацікавлений у нейтралітеті, а ще краще — в союзі з Москвою.23 серпня 1939 р. у Москві було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад, відомий як «пакт Молотова - Ріббентропа». Він був розрахований на 10 років. Мав 10 статей. Важливим додатком до пакту був таємний протокол про поділ Східної Європи на «сфери інтересів» між двома державами. Секретний протокол передбачав поділ Польщі на сфери впливу та територіальні приєднання до Німеччини та СРСР, введення Радянським Союзом своїх військ у західноукраїнські землі після початку німецької окупації Польщі. Радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалася вздовж річок Нарва - Вісла - Сян.Фінляндія, Естонія, Латвія – до радянської сфери впливу.Литва – спочатку до Німецької, але після вторгнення німців до Польщі – віддали Литву до сфери впливу СРСР.Наслідком Мюнхенської угоди 1938 р. і пакту «Молотова - Ріббентропа» був початок 1 вересня 1939 р. Другої світової війни. Гітлерівська Німеччина напала на Польщу. 17 вересня 1939 р. розпочався наступ радянських військ проти Польщі, названий офіційною радянською пропагандою «визвольним походом» Червоної Армії у Західну Україну та Західну Білорусію.
28 вересня 1939 р. радянсько-німецький воєнно-політичний союз був підтверджений договором про дружбу і кордон. Новий договір, уточнюючи розмежувальну лінію між цими державами по території Польщі, формально підтверджував включення західноукраїнських і західнобілоруських земель до складу СРСР. Населення Радянського Союзу збільшилося на 12 млн осіб.
У Західній Україні було інспіровано «відновлення» радянської влади.
+ були укладені радянсько-німецька торгівельна угода ( 19 серпня 1939 р)
+ угода про торгівлю (лютий 1940 р)
Наслідок – СРСР уникнула війни на 2 фронти, виграла час для ретельної підготовки у війні.
Объяснение:
Надеюсь Вся инфа что тебе нудна кратко, но понятно изложена в ответе. Могу ещё более кратко, но ты спешишь видимо.
Бумага Сложно вообразить себе жизнь без школьных тетрадей, документов или паспорта. Бумагу, из которой все это сделано, изобрели в Китае на стыке I и II веков н.э. Китаец Цай Лунь изготовил ее из коры шелковицы. Неудивительно, что древний лист бумаги дожил до наших дней! Он такой прочный, что больше похож на легкий бронежилет. Секрет изготовления бумаги оставался монополией китайцев следующие 800 лет.
Ноль без которого мы не мыслим математику, цифры и десятичную систему счисления также придумали китайские математики. Известно, что десятичной системой счисления китайцы пользовались еще за 2300 лет до того, как ее ввели в Европе. То есть, в XIV веке д.н.э.
Шёлк действительно придумали китайцы. А вот красивая история о том, как жена императора Хуан Ди пила чай, а в ее чашку упал кокон шелкопряда – просто легенда. Согласно этой легенде, в воде кокон распустился на тонкие нити и умная женщина сообразила как это можно применить. Но на самом деле кокон не так-то легко разделяется на шелковые нити. А шелк изобрели задолго до того, как правил Хуан Ди. В 3630 году д.н.э. он уже точно существовал.
Кита́й (кит. трад. 中國, упр. 中国, пиньинь: Zhōngguó), официальное название — Кита́йская Наро́дная Респу́блика (кит. трад. 中華人民共和國, упр. 中华人民共和国, пиньинь: Zhōnghuá Rénmín Gònghéguó, палл.: Чжунхуа Жэньминь Гунхэго) — социалистическое (коммунистическое) государство в Восточной Азии. Крупнейшее по численности населения государство мира (свыше 1,35 млрд, большинство населения — этнические китайцы, самоназвание — хань); занимает третье место в мире по территории, уступая России и Канаде. Является великой державой — кандидатом-сверхдержавой, постоянный член Совета безопасности ООН. Одна из ведущих космических держав мира, обладает крупнейшей в мире армией по численности военнослужащих, ядерным оружием. С декабря 2014 года является первой экономикой мира по ВВП (ППС)[13]. С 2010 года китайская экономика обогнала японскую и стала второй экономикой мира по номинальному ВВП[14]. КНР является мировым лидером по производству большинства видов промышленной продукции, в том числе по производству автомобилей и потребительскому спросу на них. Крупнейший мировой экспортёр («фабрика мира»). Располагает наибольшими в мире золотовалютными резервами. Китай состоит в таких международных организациях, как ООН, АТЭС, G20, Всемирная торговая организация (ВТО; с декабря 2001 года[15]), а также ШОС и БРИКС. Со времени провозглашения Китайской Народной Республики в 1949 году правящей партией является Коммунистическая партия Китая (КПК).
Версальсько-Вашингтонська система договорів, підписаних після Першої світової війни, передбачала збереження і зміцнення загального миру та безпеки, непорушності кордонів, загального роззброєння. Було створено міжнародну організацію — Лігу Націй, що повинна була контролювати дотримання міжнародних норм.У 1930-х рр. політика Німеччини, Італії та Японії, які уклали «антикомінтернівський пакт», стає агресивною. Великі держави (Англія і Франція) проводили політику «невтручання» і «умиротворення» агресора.Лідери Німеччини, Італії, Великої Британії та Франції у вересні 1938 р. уклали мюнхенську угоду про поділ Чехословаччини. У березні 1939 р. Німеччина окупувала Чехію, а Угорщина — Закарпаття. Таким чином, Німеччина поширювала свій вплив на Схід. За цих умов радянський уряд пішов на зближення з гітлерівською Німеччиною.Визначивши наступною жертвою Польщу і остерігаючись при цьому війни на два фронти, Берлін також був зацікавлений у нейтралітеті, а ще краще — в союзі з Москвою.23 серпня 1939 р. у Москві було підписано радянсько-німецький пакт про ненапад, відомий як «пакт Молотова - Ріббентропа». Він був розрахований на 10 років. Мав 10 статей. Важливим додатком до пакту був таємний протокол про поділ Східної Європи на «сфери інтересів» між двома державами. Секретний протокол передбачав поділ Польщі на сфери впливу та територіальні приєднання до Німеччини та СРСР, введення Радянським Союзом своїх військ у західноукраїнські землі після початку німецької окупації Польщі. Радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалася вздовж річок Нарва - Вісла - Сян.Фінляндія, Естонія, Латвія – до радянської сфери впливу.Литва – спочатку до Німецької, але після вторгнення німців до Польщі – віддали Литву до сфери впливу СРСР.Наслідком Мюнхенської угоди 1938 р. і пакту «Молотова - Ріббентропа» був початок 1 вересня 1939 р. Другої світової війни. Гітлерівська Німеччина напала на Польщу. 17 вересня 1939 р. розпочався наступ радянських військ проти Польщі, названий офіційною радянською пропагандою «визвольним походом» Червоної Армії у Західну Україну та Західну Білорусію.
28 вересня 1939 р. радянсько-німецький воєнно-політичний союз був підтверджений договором про дружбу і кордон. Новий договір, уточнюючи розмежувальну лінію між цими державами по території Польщі, формально підтверджував включення західноукраїнських і західнобілоруських земель до складу СРСР. Населення Радянського Союзу збільшилося на 12 млн осіб.
У Західній Україні було інспіровано «відновлення» радянської влади.
+ були укладені радянсько-німецька торгівельна угода ( 19 серпня 1939 р)
+ угода про торгівлю (лютий 1940 р)
Наслідок – СРСР уникнула війни на 2 фронти, виграла час для ретельної підготовки у війні.
Объяснение:
Надеюсь Вся инфа что тебе нудна кратко, но понятно изложена в ответе. Могу ещё более кратко, но ты спешишь видимо.