. Сармат.
Сарма́ты — древний народ, состоявший из кочевых ираноязычных[1][2][3][4] племён, с IV века до н. э. по первые века н. э. населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря (территория современных Украины, России и Казахстана).
По мнению исследователей, сарматы под именем «савроматы» впервые упоминаются Геродотом (V век до н. э.), который сообщал: «Если перейти реку Танаис (совр. Дон), то там уже не скифская земля, но область савроматов». По мнению Н. Лысенко, со времени составления карты мира Марка Випсания Агриппы (I в. до н. э.) этнонимы «савроматы» и «сарматы» употреблялись как синонимы.
В середні віки могли навчатися лише діти досить заможних людей. Навіть серед дорослих, будо зовсім не багато людей, які знали грамоту.
У більшості випадків школи будувалися при церквах, а саме тому будь які науки мали релігійний уклін. Частіше за все вчителями були саме священники, які мали достатньо знань, щоб навчати дітей богослов*ю, арифметиці, правопису. Усі інші предмети вивчалися вже у спец закладах, а саме у колегіумах, семінаріях, університетах.
Думаю дальше тему развить не сложно...
Объяснение: