За причинами виникнення й характером це була типова криза відносного перевиробництва — результат загострення суперечності між суспільним характером виробництва і приватним присвоєння його прибутків. Але світова економічна криза 1929 — 1933 рр. не являла собою просте циклічне повторення попередніх. Вона мала свої характерні особливості.
1. Це була найбільша й найглибша в історії економічна криза. Світове капіталістичне виробництво в середньому знизилося на 45%, торгівля — на 56 %. Такого всесвітнього економічного потрясіння людство не знало ні раніше, ні після того періоду.
2. Криза 1929 — 1933 рр. як ураган захопила всі капіталістичні та колоніальні країни. Жахлива катастрофа вразила майже всі галузі виробництва, відкинула його назад на зо — 35 років, призвела до зростання масового безробіття — роботу втратили понад 40 млн. чоловік, у тому числі 17 млн. у США, 7,5 млн. у Німеччині, 4 млн. в Англії, 3 млн. в Японії тощо.
3. Найсильніше криза вразила США — найбагатшу країну світу. Там вона почалася з вересня 1929 р. й тривала 44 місяці; обсяги втраченої через неї продукції оцінюються в більш ніж зо0 млрд. дол. Порівняно з 1929 р.
промислове виробництво під час кризи зменшилося в США на 46,2% (майже вдвоє), в Німеччині — на 40,6 , у Японії — на 36,7, у Франції — на 32,9 , в Англії — на 23,8%.
4. Промислова криза переплелася з кризою в сільському господарстві, особливо вразила тваринництво. Так, у США в 1933 р. з метою виходу з кризи було знищено 6,4 млн. свиней, 10,4 млн. акрів посівів, 10 тис. персикових дерев, зерно спалювали в топках локомотивів, молоко виливали в річки. Фрукти, свинину тощо обливали гасом. І все для того, щоб зберегти ціни на продукцію.
5. Криза не обмежилася сферою виробництва, вона вразила фінансову, кредитну систему, сферу грошового обігу, призвела до великої інфляції. Більшість країн відмовилася від золотого стандарту, проводила девальвацію своїх грошей (у тому числі США).
6. Криза розвивалася нерівномірно: в США почалася в 1929 р., у Франції - в 19зо р. і т. д. Найнижчою точка падіння в США була в липні 1932 р., коли їхня сталеливарна промисловість працювала на 15%, а автомобільна — на 5 % своєї потужності. В 1932 р. американська вугільна промисловість була відкинута до рівня 1904 р., виробництво сталі — до 1901 р., чавуну — до 1896 р. і т. п.
Економічна криза 1929 — 1933 рр. до краю загострила міжнародне становище. Вона справила значний вплив на розвиток міжнародних відносин, поглибила суперечності між великими державами, переможцями й переможеними країнами, метрополіями й колоніями. Посилилася боротьба за ринки збуту й джерела сировини. Загроза нової світової війни стала зловісно реальною.
Осложнение международной обстановки. После второй мировой войны на международной арене произошли глубокие изменения. Влияние и авторитет СССР, внесшего наибольший вклад в разгром фашизма, значительно выросли. Если в 1941 г. СССР имел дипломатические отношения только с 26 странами, то в 1945 г. - с 52. Влияние СССР распространялось на ряд государств Европы (Албания, Болгария, Венгрия, Польша, Румыния, Чехословакия, Югославия) и Азии (Китай, Северная Корея, Северный Вьетнам). Эти страны вместе с СССР и Монголией составили социалистический лагерь, или мировую систему социализма. В этих государствах к власти пришли представители коммунистических и рабочих партий. Они провели национализацию промышленности, аграрные преобразования, установили демократические свободы. В этих странах установился режим народной демократии. Между СССР и этими странами были заключены договоры о дружбе и взаимо СССР стал мировой державой: ни один важный вопрос международной жизни не решался без его участия. СССР, как и США, стал стремиться к расширению сферы своего влияния. В мире сложилась новая геополитическая ситуация. Растущее влияние СССР обеспокоило лидеров ведущих мировых держав. Их отношение к СССР, вчерашнему союзнику по антигитлеровской коалиции, резко изменилось. Они решили ограничить влияние СССР, используя ядерный фактор. Еще во время второй мировой войны США стали обладателями ядерного оружия. В отношениях между СССР и ведущими западноевропейскими странами cтала проводиться политика "холодной войны". Начало "холодной войне" было положено 5 марта 1946 г. в "фултонской речи" бывшего премьер-министра Великобритании У.Черчилля. Выступая в колледже американского г. Фултон в присутствии президента США Г. Трумэна, У. Черчилль вначале признал, что военные победы выдвинули Советский Союз в состав "руководящих наций мира", затем отметил, что СССР стремится к "безграничному распространению своей власти и своих доктрин". Эта ситуация, на его взгляд, должна вызывать обеспокоенность, так как это представляло опасность для великих принципов свободы и прав человека... "англосаксонского мира". Отныне США и Великобритания должны разговаривать с СССР с позиции силы. Через год в 1947 г. идеи У. Черчилля в отношении СССР были развиты в послании президента Г. Трумэна Конгрессу США ("доктрина Трумэна")
Итак, церковнославянский язык русской редакции есть единственный, живущий до сего дня прямой потомок старославянского языка св. славянских первоучителей. Этот же церковнославянский язык русской редакции лежит в основе и светского русского литературного языка "
"Таким образом, к концу XVIII века разговорный язык руководящих слоев русского образованного общества настолько олитературился, а светско-литературный язык, употребляемый теми же слоями в писаниях, настолько обрусел в своем формальном составе, что слияние этих обоих языков воедино стало почти неизбежным. К началу XIX века это слияние действительно произошло. В принципе разговорный язык русской интеллигенции был объявлен литературным, т.е. на этом языке стали писать все, начиная от частных писем и вплоть до философских трактатов и стихотворений."
"Русский литературный язык в конечном счете является прямым преемником староцерковнославянского языка, созданного св. славянскими первоучителями в качестве общего литературного языка для всех славянских племен эпохи конца праславян-ского единства."
Что мы имеем: профессор Трубецкой утверждает, что в 19 веке разговорный и литературный язык слились в одно целое и это одно целое стало именоваться РУССКИЙ ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЯЗЫК. Далее профессор Трубецкой, классик славистики, утверждает, что получившийся в результате этого слияния РУССКИЙ ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЯЗЫК является прямым ПРЕЕМНИКОМ староцерковнославянского языка.
Поэтому, все ваши утверждения о происхождении современного русского языка от древнерусского пусты и беспочвенны. Мне надоело ваше упрямство, поэтому, если у вас есть учёная степень, если вы профессор или академик в области славистики, лингвистики или филологии, то тогда бодайтесь с профессором Трубецким. Если вы не профессор или академик, то тогда смиритесь и не выставляйте себя, простите, на посмешище.
За причинами виникнення й характером це була типова криза відносного перевиробництва — результат загострення суперечності між суспільним характером виробництва і приватним присвоєння його прибутків. Але світова економічна криза 1929 — 1933 рр. не являла собою просте циклічне повторення попередніх. Вона мала свої характерні особливості.
1. Це була найбільша й найглибша в історії економічна криза. Світове капіталістичне виробництво в середньому знизилося на 45%, торгівля — на 56 %. Такого всесвітнього економічного потрясіння людство не знало ні раніше, ні після того періоду.
2. Криза 1929 — 1933 рр. як ураган захопила всі капіталістичні та колоніальні країни. Жахлива катастрофа вразила майже всі галузі виробництва, відкинула його назад на зо — 35 років, призвела до зростання масового безробіття — роботу втратили понад 40 млн. чоловік, у тому числі 17 млн. у США, 7,5 млн. у Німеччині, 4 млн. в Англії, 3 млн. в Японії тощо.
3. Найсильніше криза вразила США — найбагатшу країну світу. Там вона почалася з вересня 1929 р. й тривала 44 місяці; обсяги втраченої через неї продукції оцінюються в більш ніж зо0 млрд. дол. Порівняно з 1929 р.
промислове виробництво під час кризи зменшилося в США на 46,2% (майже вдвоє), в Німеччині — на 40,6 , у Японії — на 36,7, у Франції — на 32,9 , в Англії — на 23,8%.
4. Промислова криза переплелася з кризою в сільському господарстві, особливо вразила тваринництво. Так, у США в 1933 р. з метою виходу з кризи було знищено 6,4 млн. свиней, 10,4 млн. акрів посівів, 10 тис. персикових дерев, зерно спалювали в топках локомотивів, молоко виливали в річки. Фрукти, свинину тощо обливали гасом. І все для того, щоб зберегти ціни на продукцію.
5. Криза не обмежилася сферою виробництва, вона вразила фінансову, кредитну систему, сферу грошового обігу, призвела до великої інфляції. Більшість країн відмовилася від золотого стандарту, проводила девальвацію своїх грошей (у тому числі США).
6. Криза розвивалася нерівномірно: в США почалася в 1929 р., у Франції - в 19зо р. і т. д. Найнижчою точка падіння в США була в липні 1932 р., коли їхня сталеливарна промисловість працювала на 15%, а автомобільна — на 5 % своєї потужності. В 1932 р. американська вугільна промисловість була відкинута до рівня 1904 р., виробництво сталі — до 1901 р., чавуну — до 1896 р. і т. п.
Економічна криза 1929 — 1933 рр. до краю загострила міжнародне становище. Вона справила значний вплив на розвиток міжнародних відносин, поглибила суперечності між великими державами, переможцями й переможеними країнами, метрополіями й колоніями. Посилилася боротьба за ринки збуту й джерела сировини. Загроза нової світової війни стала зловісно реальною.