Прочитайте уривок із твору римського письменника 5 с
и уривок із твору римського письменника 5 ст. Сальвіана. На ЯКІ
ознаки занепаду імперії вказує автор джерела? У чому він вбачає найбільшу
загрозу для Римської держави?
«...Бідняки знедолені, вдови голосять, сироти зневажені, і до такої міри, що
багато з них, навіть родовиті й добре освічені, тікають до ворогів. Щоб не загинути
під тягарем повинностей на державу, вони йдуть шукати у варварів римської людя-
чості, бо не в змозі більше терпіти варварської жорстокості римлян... Більшість
оббирається меншістю, державні податки перетворилися на приватний прибуток,
так поводяться не тільки вищі чиновники, але й усяка дрібота, не тільки судді, аи
підлеглі чиновники.
Місто Трір тричі було розграбовано варварами, країна всіяна трупами, I земля
полита кров'ю; І ось жителі Тріра звертаються до імператора з проханням... про
захист і до Ні: вони театральних видовищ. Правителі міста жиру-
ють, упиваються до нестями під час бенкетів з божевільними криками та словами.
Не було в них сили на те, щоб захищати місто, вистачало сил тільки на те, щоб
пити... Спустошення країни було великим, проте цьому ще можна було зарадити. На
жаль, не було ніяких ліків, аби підняти низьку мораль людей. Римляни набагато біль-
ші вороги самі собі, ніж їхні зовнішні вороги. Ніхто не каже, що це місто загинуло від
нашестя варварів, оскільки смерть народу римлян настала раніше, ніж їхня загибель
від варварів».
Зиккурат представляет собой башню из поставленных друг на друга параллелепипедов или усечённых пирамид от 3 у шумеров, до 7 у вавилонян, не имевших интерьера (исключение — верхний объём, в котором находилось святилище). Террасы зиккурата, окрашенные в разные цвета, соединялись лестницами или пандусами, стены членились прямоугольными нишами. Внутри стен, поддерживающих платформы (параллелепипеды) находилось множество комнат, где жили священники и работники храма.
Рядом со ступенчатой башней-зиккуратом обычно находился храм, который являлся не молитвенным сооружением как таковым, а жилищем бога. Шумеры, а вслед за ними и ассирийцы с вавилонянами, поклонялись своим богам на вершинах гор и, сохранив эту традицию после переселения в низменное Двуречье, возводили горы-насыпи, соединявшие небо и землю. Материалом для постройки зиккуратов служил кирпич-сырец, дополнительно укреплённый слоями тростника, снаружи облицовывались обожжённым кирпичом. Дожди и ветры разрушали эти сооружения, их периодически подновляли и восстанавливали, поэтому они со временем становились выше и больше по размерам, менялась и их конструкция. Шумеры строили их трёхступенчатыми в честь верховной троицы своего пантеона — бога воздуха Энлиля, бога вод Энки и бога неба Ану. Вавилонские зиккураты были уже семиступенчатыми и окрашивались в символические цвета планет.