Першим твором народною мовою, який почав процес її оформлення у сучасну літературну мову, стала «Енеїда» І. Котляревського. Пародія на поему Вергілія, де троянський герой Еней показаний козацьким ватажком, була опублікована у Петербурзі у 1798 без відома автора. Вже після її успіху Котляревський доповнив, розширив свою поему, написав музичні комедії «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник».
Харківський гурток Редагувати
Гумористичний і сатиричний тон творів Котляревського був підхоплений іншими письменниками, передусім гуртка, центром якого був Харківський університет. Його ректор Петро Гулак-Артемовський писав вірші українською мовою. Отримали популярність байки Євгена Гребінки. Він брав класичні сюжети і додавав їм виразного українського колориту. Пізніше Євген Гребінка переїхав до Петербурга, писав повісті російською мовою, був серед друзів молодого Тараса Шевченка. У 1841 році видав альманах «Ластівка». З цим періодом пов'язана діяльність Левка Боровиковського (1808—1889) — поета-романтика, байкаря.
До харківського гуртка належав також Григорій Квітка-Основ'яненко — основоположник української художньої прози. Його повісті різноманітні: одні — написані з гумором, другі — сентиментальні, треті — дають реалістичні картини (найкраща — «Сердешна Оксана»), інш народними віруваннями і переказами («Конотопська відьма»). Квітка-Основ'яненко перервав традицію використання української мови тільки в комічних жанрах.
Тарас Григорович Шевченко Редагувати
Безумовно, переломною в становленні української літературної мови і суспільному визнанні української літератури стала творчість Тараса Григоровича Шевченка. Михайло Грушевський писав
В 509 году д н э в риме пала царская власть, была провозглашена аристократическая республика С первых же дней ей пришлось вынести интервенцию этрусков, мечтавших восстановить на престоле свою династию и тем самым поставить Рим в зависимость от себя. Имена римских героев участников этой войны навсенгда вошли в историю Историю Римской республики можно поделить на три этапа Первый этап(509-264)от свержения царей до подчинения Риму всего Апенинского полуострова. Второй этап(264-146)от первой пунической войны до завоевания Карфагена и Греции. Третий этап(146-46)от расцвета республики до ее кризиса и образования империи. Уже в 5 в до н э Рим начинает проводить свою агрессивную политику на Апеннинском полуострове. Это государство во многом напоминало Соединенные Штаты Америки в Древнем Мире, особенно в свой республикан ский период. Являясь передовым по форме праления, Рим пытался диктовать свои условия различным слабым эллинистическим государствам, при этом не редко заявляя о защите прав местного населения или же под предлогом освобождения каково-нибудь народа от власти тирана. При этом часто освободив эти страны, римляне навечно их оккупировали. Такова в кратце схема развития древнеримской республики. Государственные должности республики Консул-высшая государственная должность, избиралось сразу двое. По закону 180 года консулом мог стать мужчина достигший 43 лет. Диктатор-назначался консулами, по предложению сената, обычно в критическое для республики время. Поздние диктаторы Сулла, Цезарь фактически представляли из себя монархов. Претор-глава судебной власти республики, избиралось шесть преторов сроком на год, в позднейшие времена их стало больше. По закону 180 года, претором мог быть избран мужчина достигший 40 лет. Трибун народный-должносное лицо защищавшие права плебеев от посягательств патрициев, избирался с490 года. Квестор-должносное лицо заведовавшие финансами. Изначально назначался консулами, с 447 года избирался народом. Во времена республики количество квесторов увеличилось с двух до двадцати. По закону 180 года квестором мог быть избран мужчина достиший 30 лет. Эдил-должносное лицо следившие за санитарным состоянием Рима, первоначально народного трибуна.
Христиане- это люди, которые верят в воскресение Иисуса. Евангелие- Часть библии, содержащая рассказы о жизни и учении Христа. Апостол-ученик Христа, ра его учения. Священник- служитель религиозного культа. Второе пришествие- это событие, когда Иисус снова придёт на Землю. Страшный суд-последний суд, совершаемый Богом над людьми с целью выявления праведников и грешников. Выражение Иуда придатель возникло тогда, когда Иуда предал Иисуса и взял за это тридцать серебряников. Их употребляют когда человек предал человека за деньги.
Першим твором народною мовою, який почав процес її оформлення у сучасну літературну мову, стала «Енеїда» І. Котляревського. Пародія на поему Вергілія, де троянський герой Еней показаний козацьким ватажком, була опублікована у Петербурзі у 1798 без відома автора. Вже після її успіху Котляревський доповнив, розширив свою поему, написав музичні комедії «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник».
Харківський гурток Редагувати
Гумористичний і сатиричний тон творів Котляревського був підхоплений іншими письменниками, передусім гуртка, центром якого був Харківський університет. Його ректор Петро Гулак-Артемовський писав вірші українською мовою. Отримали популярність байки Євгена Гребінки. Він брав класичні сюжети і додавав їм виразного українського колориту. Пізніше Євген Гребінка переїхав до Петербурга, писав повісті російською мовою, був серед друзів молодого Тараса Шевченка. У 1841 році видав альманах «Ластівка». З цим періодом пов'язана діяльність Левка Боровиковського (1808—1889) — поета-романтика, байкаря.
До харківського гуртка належав також Григорій Квітка-Основ'яненко — основоположник української художньої прози. Його повісті різноманітні: одні — написані з гумором, другі — сентиментальні, треті — дають реалістичні картини (найкраща — «Сердешна Оксана»), інш народними віруваннями і переказами («Конотопська відьма»). Квітка-Основ'яненко перервав традицію використання української мови тільки в комічних жанрах.
Тарас Григорович Шевченко Редагувати
Безумовно, переломною в становленні української літературної мови і суспільному визнанні української літератури стала творчість Тараса Григоровича Шевченка. Михайло Грушевський писав