Словесный портрет выдающегося деятеля культуры России будет посвящен русскому поэту, на стихотворениях и прозаических произведениях которого вырос каждый в России. Этот поэт и прозаик, драматург заложил основы русского реализма. Также он был критиком и теоретиком литературы, был историком и публицистом. И важно – его называют основоположником современного русского литературного языка.
Без преувеличения, этот человек был одним из самых авторитетных литературных деятелей первой трети 19 века, его знают во всем мире. Причем популярность пришла к нему еще при жизни.
Его сочинения обладают эталонностью, а его самого гением и культом.
Творческую деятельность этого гения оценивают в двух направлениях: художественно-философское и научно историко-биографическое.
Этот поэт и прозаик стал знаменит не только своими выдающими произведениями, но также политическими взглядами, поскольку он был приближен к кругу декабритов. Он дружил со многими декабристами, и был готов сам участвовать в восстании, но не случилось. Несмотря на его былую любовь к революционным идеалам, он написал примирительное с Николаем 1 стихотворение «Стансы». А вообще его называли «певцом империи», основываясь на том, что он ратовал за завоевание Кавказа, подавление польского восстания.
Этот выдающийся деятель культуры – Александр Сергеевич Пушкин.
Територія сучасної Харківської області була заселена людиною вже в епоху пізнього палеоліту (давньокам'яної доби), тобто 35 – 40 тисяч років тому. Зустрічаються тут і сліди поселень мезоліту (середньокам'яного століття, який тривав з VIII до VI тисячоліття до нашої ери.
Неоліт
В епоху неоліту (новокам'яного століття) і енеоліту (міднокам'яного століття), тобто в V – III тисячоліттях до нашої ери, в житті місцевих племен помітні істотні зміни. Від старих привласнюють форм господарства (збиральництво, полювання, рибальство) вони починають переходити до таких виробляють форм господарства, як скотарство і землеробство.
З'являється кераміка, і на древніх селищах починають потрапляти уламки перших глиняних посудин. Племена, що жили в басейні Сіверського Дінця в неоліті, належать переважно до Дніпро-Донецької археологічної культури.
Лише в кінці неоліту з півночі на цю територію проникають племена культури ямково-гребінчастої кераміки. В енеоліті місцеве населення