5) сохранение пережитков традиционного общества (сохранение крупного землевладения – латифундий, безземелье крестьян);
Значение: Освобождение бывших колоний от всяких запретов и ограничений в экономической области, от принудительной и мелочной регламентации, ликвидация монополий открыли путь для более быстрого развития их хозяйства. Страны Латинской Америки получили возможность активно включиться в международную торговлю. Таким образом, были созданы более благоприятные предпосылки для развития капиталистических отношений.
Кріпацтво, або кріпосне право (також кріпаччина, панщина, або панське право (від «кріпостей» — купчих документів на землю, відомих на Русі з кінця XV ст у вузькому сенсі — правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність другого селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо). Один з видів рабовласництва.
В широкому сенсі — система суспільно-економічних, політичних та правових відносин у феодальному суспільстві.
Система аграрних відносин, за яких можновладець є власником землі, наданої селянинові у володіння чи безпосереднє користування, і неповним власником виробника на ній. Особиста залежність від феодала, як правило, закріплювалася державною владою. На українських землях кріпацтво існувало з часів Київської Русі. У період польсько-литовської держави (XVI ст.) закріпаченими стали 20 % селян. На Закарпатті утверджується на початку XVI ст. Визвольна війна середини XVII ст. спричинила фактичне зникнення кріпацтва на більшості території України. На Лівобережжі й Слобожанщині відновлюється за указом Катерини ІІ від 3 травня 1783 р. Скасоване в Галичині та Буковині у 1848 р., в «підросійській» Україні та Росії — у 1861 р.
Скасування паспортної системи для селян в СРСР й заборона колгоспникам залишати земельні ділянки фактично поновили прикріплення селян до землі від 1930 і до поч. 1950-х рр. з обов'язковою умовою відробітку «трудоднів».
Итоги и значение освободительных войн» в Латинской Америке
Итоги:
1) уничтожение колониальной зависимости, ликвидация препятствий для развития капитализма;
2) утверждение республиканского строя, принятие конституций (Бразилия в 1822-1889 – империя);
3) уничтожение рабства, сословного строя, инквизиции;
4) развитие национального самосознания;
5) сохранение пережитков традиционного общества (сохранение крупного землевладения – латифундий, безземелье крестьян);
Значение:
Освобождение бывших колоний от всяких запретов и ограничений в экономической области, от принудительной и мелочной регламентации, ликвидация монополий открыли путь для более быстрого развития их хозяйства. Страны Латинской Америки получили возможность активно включиться в международную торговлю. Таким образом, были созданы более благоприятные предпосылки для развития капиталистических отношений.