Объяснение:
Какой век можно назвать "могилой римской цивилизации".
V век, когда на Римскую империю, обессиленную, обескровленную и бес был открыт путь для вторгнувшихся германцев.
Почему франки образовали государство на завоеванных территориях, а не продолжали жить там своим родовым строем?
Потому, что обширные территории раньше были под центральной властью Рима, а родовым управлением их было не удержать, нужен был заменитель - новое государство.
Почему считается, что германцы и франки оживили Европу?
Их (варваров) личные и храбрость, их свободолюбие и демократический инстинкт, побуждавший видеть во всех общественных делах свое собственное дело, оживили старушку Европу, ее население также увеличилось. Рабство было уничтожено. Германцы преобразовали античную форму семьи, смягчили господство мужчины в семье, дали женщине более высокое положение, чем то, которое было в Риме. Только варвары были омолодить дряхлый мир гибнущей цивилизации.
Започаткований правлінням Тутмоса III, який провів на троні 54 роки (перші 22 з них фактично правила ненависна йому Хатшепсут), блискучий період політичної могутності імперського Єгипту тривав досить довго, а пов'язані з ним зовнішньополітичні успіхи і внутрішньополітичні зміни визначили серйозні зрушення у структурі країни, зокрема в традиційному співвідношенні соціально-політичних сил. Лейтмотивом змін було істотне переміщення центру ваги адміністрації і всієї опори влади фараонів на нетитуловані шари вихідців з чиновників, воїнів, хліборобів, тобто з немху, якщо навіть не з рабів. Результатом цього процесу було помітне ослаблення позицій вельможно-жрецької знаті. Правда, жерці і храми узагалі процвітали – досить пригадати, яким потоком йшло в храмові господарства, в тому числі в столичний храм Амона (Амона-Ра), награбоване в походах майно й раби. Але, по-перше, є підстави вважати, що казна все важче тиснула на храми і намагалася використовувати їх доходи для утримання чиновників і воїнів, а по-друге, майновий добробут не був адекватним політичній ролі жрецтва, яка все зменшувалася. Втративши вплив на поточну політику, храми все виразніше перетворювалися на опорні регіональні центри господарства, в низові бази державного сектора економіки. Зрозуміло, що ще вчора колишнє дуже впливове жрецтво не могло змиритися з цим. Назрівав серйозний соціально-політичний конфлікт.