Значна увага Ярослава Мудрого приділялася регулюванню торговельних відносин, визначенню прав, якими користувалися купці
Тому Ярослав Мудрий нерідко використовував русько-візантійські договори, які чітко фіксували правове становище і привілеї феодалів, для створення Короткої Руської Правди.
У формуванні права Київської Русі певну роль відіграла судова діяльність Ярослава, яка сприяла як трансформації старих звичаїв у норми права, так і створенню нових правових норм. Судовим рішенням надавалося значення загальної норми.
Найдавніші і вірогідні списки Короткої редакції Руської Правди Ярослава Мудрого - це Академічний і Археографічний. Вони поміщені у так званий Новгородський перший літопис Молодшого ізводу.
Давньою редакцією Руської Правди є її Коротка редакція князя Ярослава, яка відображає соціально-економічні відносини, державну організацію і руське право періоду становлення феодального ладу. її текстологічний аналіз дає змогу відновити фрагменти давньоруського права.
Коротка Правда поділяється на кілька частин: Правду Ярослава (статті 1-18), Правду Ярославичів (статті 19-41), Покон вірний (ст. 42), Урок мостників (ст. 43).
Часом появи Правди Ярослава вважають 10-30-ті роки XI ст. Руська Правда - найважливіша пам'ятка феодального права, її норми закріплювали привілейоване становище феодалів та їхнього оточення, посилено захищали життя і майно панівного класу. Підтвердженням цього є статті про відповідальність за вбивство, нанесення образи, про право на спадщину та ін.
Окремі частини Руської Правди виникли в найскладніші і найгостріші моменти історії Київської Русі, коли в країні посилювалася класова боротьба, виливаючись у народний рух. Тому за змістом Руської Правди можна простежити, як феодальні відносини визначали характер і форми класової боротьби, а класова боротьба впливала на зміни державного устрою та еволюцію права.
Перст- палец уста- рот, губы ланиты-щеки выя-шея чело-лоб очи-глаза длань(долонь)-рука армяк- верхняя, долгополая одежда из грубой, шерстяной ткани. С капюшоном, без пуговиц, застёжек, запахивается ремнём. броня- защитный слой материала, обладающий достаточно большой прочностью, вязкостью шишак-шлем кокошник- старинный русский головной убор в виде гребня вокруг головы понева- женская шерстяная юбка замужних женщин из нескольких кусков ткани епанча- широкий, безрукавный круглый плащ с капюшоном у мужчин, а у женщин — короткая, безрукавная шубейка (обепанечка) лапти- низкая обувь, распространённая на Руси в старину, и бывшая в широком употреблении в сельской местности до 1930-х, сплетённая из древесного лыка (липовые, вязовые и другие), берёсты или пеньки. онучи- длинная, широкая (около 30 см) полоса ткани белого, чёрного или коричневого цвета (холщовой, шерстяной) для обмотки ноги до колена (при обувании в лапти). кожух- Зимние кафтаны сделаный на меху зипун- верхняя одежда у крестьян. Представляет собой кафтан без воротника, изготовленный из грубого самодельного сукна ярких цветов со швами, отделанными контрастными шнурами. порты-штаны рубаха-рубашка кольчуга- доспех, сплетённый из железных колец, металлическая сеть для защиты от поражения холодным оружием. колчан- снаряжение для метательного оружия, особая сумка-чехол, в которой носились стрелы или болты. Располагалась на поясе или за спиной у пеших стрелков, у конных обычно на поясе или подвешивалась к седлу вои-воины гридница- большое помещение в княжеском дворце для дружинников. сени-сани полуземлянка- жилище, частично углублённое в землю, прямоугольной или округлой формы, стены и крыша которого выступают над поверхностью земли. скоморох-шут гусляр-человек играющий на гуслях глад-голод
Значна увага Ярослава Мудрого приділялася регулюванню торговельних відносин, визначенню прав, якими користувалися купці
Тому Ярослав Мудрий нерідко використовував русько-візантійські договори, які чітко фіксували правове становище і привілеї феодалів, для створення Короткої Руської Правди.
У формуванні права Київської Русі певну роль відіграла судова діяльність Ярослава, яка сприяла як трансформації старих звичаїв у норми права, так і створенню нових правових норм. Судовим рішенням надавалося значення загальної норми.
Найдавніші і вірогідні списки Короткої редакції Руської Правди Ярослава Мудрого - це Академічний і Археографічний. Вони поміщені у так званий Новгородський перший літопис Молодшого ізводу.
Давньою редакцією Руської Правди є її Коротка редакція князя Ярослава, яка відображає соціально-економічні відносини, державну організацію і руське право періоду становлення феодального ладу. її текстологічний аналіз дає змогу відновити фрагменти давньоруського права.
Коротка Правда поділяється на кілька частин: Правду Ярослава (статті 1-18), Правду Ярославичів (статті 19-41), Покон вірний (ст. 42), Урок мостників (ст. 43).
Часом появи Правди Ярослава вважають 10-30-ті роки XI ст. Руська Правда - найважливіша пам'ятка феодального права, її норми закріплювали привілейоване становище феодалів та їхнього оточення, посилено захищали життя і майно панівного класу. Підтвердженням цього є статті про відповідальність за вбивство, нанесення образи, про право на спадщину та ін.
Окремі частини Руської Правди виникли в найскладніші і найгостріші моменти історії Київської Русі, коли в країні посилювалася класова боротьба, виливаючись у народний рух. Тому за змістом Руської Правди можна простежити, як феодальні відносини визначали характер і форми класової боротьби, а класова боротьба впливала на зміни державного устрою та еволюцію права.