Відповідь:
1) Ні, адже у лігу націй не входили США та 3 рейх, найбільш впливові держави на той час. Різні держави у різний час, покидали цю структуру (Італія, СРСР, 3 Рейх) що порушило баланс силу у Європі. Також Ліга Націй не змогла протистояти амбіція Адольфа Гітлера, що ще раз доводить її не ефективність.
2) Українське питання розглядалось, але не на користь Українцям. тобто варіант відповіді 2,6.
3) Так, адже на Німеччину наклали надзвичайно великі репарації, які призвели до кризи у країну (у цьому винні не тільки вони), та росту інфляції. Німеччині заборонили мати свій флот та армію. Німеччина втратила велиеку частину своїх територій. Німеччина втратила усі свої колонії. Усі ці факти призвели до росту реваншизму у країні, та дозволили прийти до влади Адольфу Гітлеру. Вирішення "Австрійського та Балканського" питаннь, проте це лишень порушило стабільність і переросподіл сил у Європі. Не вирішенно Українського питання, слухати Українську делегацію на версальському мирному договорі ніхто не захотів, вибір зробили у бік Поляків. Усе це зумовило погіршення стабільності у Європі, та бажання до змін.
(P.S Коли будеш писати про німеччину, не забудь написати, що їй забороняли об’єднюватись із Австрією, та заборонялося тримати війська у Рейнській області)
Пояснення:
1.Целью партии «Алаш» стало воссоздание национального государства казахов, введение института президентства. Партия требовала принятия законов о признании земли собственностью казахов и об открытии школ и университетов с родным языком обучения, выступала за ограничение процесса переселения крестьян в Казахский край, предоставление прав свободы и равенства беднякам.
2.Когда лжедмитрий I продвигался к москве, его поддерживало крестьянство, служилые люди, дворяне мятежного юга и центральных уездов страны. ну служилым людям он жаловал земли, вот и поддерживали его. также он освободил от зависимости ряды категорий крестьян и холопов, вот причина поддержки крестьянства.
3.Лидеры национально- были вместе с народом и предпринимали конкретные действия дляоказания мобилизованным казахам. Они выдвигали перед по отсрочке призыва казахов на тыловые работы, защите правпризванных в отряды инородческих партий и создания необходимых условийпроживания и работы их в прифронтовых районах.
4.Активно распространяемые яркими представителями передовой казахской интеллигенцией «идеи стремлению общества к развитию образования и культуры, формированию самосознания, оказывали огромное влияние на правосознание, нравственность народа».. Представители казахской интеллигенции начала XX века считали главной задачей своей политической деятельности защиту национальных и общественных ценностей и интересов.